Кафедра історії України – співорганізатор обласного науково-методичного семінару Формування культури пам’яті про Голодомор 1932-1933 років»
23 листопада до вшанування скорботної дати – 90-ї річниці Голодомору було проведено обласний науково-методичний семінар «Формування культури пам’яті про Голодомор 1932-1933 років – геноцид Українського народу», в якому взяли участь науковці, вчителі історії, методисти, здобувачі освіти груп ІА-23, ІА-43, ІА-52 спеціальності 032 Історія та археологія. Його організаторами виступили Департамент освіти і науки Полтавської обласної військової адміністрації, Полтавська академія неперервної освіти, Український інститут національної пам’яті, кафедра історії України ПНПУ.
До програми семінару були включені актуальні питання сучасних поглядів та інтерпретацій політико-правових, наукових, методичних, джерельно-історіографічних, меморіальних аспектів теми Голодомору-геноциду українського народу. Ця тема вивчається в курсі «Новітня історія України» майбутніми істориками, учнями ЗЗСО не лише як важливий етап історичного минулого, але й травма українців, що згубно вплинула на подальший розвиток. Американський історик Джеймс Мейс вивів низку ознак постгеноцидного суспільства, які знайшли вияв у соціальній поведінці українців після Голодомору.
Після привітання учасників семінару директора ПАНО Віталія Зелюка, його заступника Вадима Пилипенка програму семінару відкрила доповідь кандидатки історичних наук, доцентки кафедри історії України Тамари Жалій «Кваліфікація злочину «геноцид» у міжнародному та національному праві. Приклади геноцидів. Судова практика». Доповідачка кваліфіковано висвітлила історію запровадження поняття «геноцид», роль Р. Лемкіна у трактуванні питання на прикладі Голодомору 1932-1933 рр. та привернення міжнародної уваги до злочинів геноциду на прикладі інших народів.
Професорка, завідувачка кафедри історії України Людмила Бабенко присвятила свій виступ темі «Еволюція знання про Голодомор 1932–1933 рр.: зарубіжний та український досвід». Вона торкнулася причин асинхронного вивчення Голодомору західними та українськими вченими, нагадала про роль британських та американських журналістів Гаррета Джонса, Малколма Маггеріджа, Вільяма Генрі Чембердена, норвезького прем’єр-міністра Йогана Л. Мовінкеля, які першими оприлюднили для світу факти масової смертності від голоду в Україні й інформаційної блокади радянської влади навколо проблеми. Також Людмила Бабенко привернула увагу до опублікованих праць про політику колективізації й Голодомор на Заході та показала процес становлення досліджень в Україні, назвала наукові інституції, які вивчають тему Голодомору 1932-1933 рр.
Прикладний методичний характер мала доповідь кандидатки педагогічних наук, завідувачки сектору методичної роботи Українського інституту національної пам’яті Ганни Байкєніч «Як говорити з дітьми про Голодомор на прикладах проєктів Українського інституту національної пам’яті». Авторка на конкретних прикладах проаналізувала методичні прийоми, що мінімізують травмуючий психологічний вплив на дитячу психіку, рекомендувала вчителям до використання низку матеріалів, які передані на сайт ПАНО.
Співробітник Північно-східного міжрегіонального відділу Українського інституту національної пам’яті Сергій Бутко розкрив тему «Голодомор-геноцид 1932–1933 років – комуністична зброя масового знищення». Доповідач проаналізував причини і наслідки Голодомору, показав його як засіб упокорення українського народу та інтегрування в тоталітарну систему. Доповнили загальну тематичну палітру семінару доповіді заступника директора Державного архіву Полтавської області Тараса Пустовіта та представника Українського інституту національної пам’яті в Полтавській області Олега Пустовгара «Полтавський обласний том Національної книги пам’яті жертв Голодомору 1932–33 рр.: як використати у виховній роботі та комеморативних практиках».
У роботі семінару взяли участь близько ста учасників. Його результати безперечно поглиблять теоретичні знання здобувачів освіти факультету історії та географії
