Студенти факультету долучилися до музейно-етнографічних досліджень під час навчальних практик

Упродовж двох тижнів з 29 червня до 9 липня 2021 року здобувачі вищої освіти першого (бакалаврського) рівня вищої освіти факультету історії та географії мали змогу долучитися до етнографічних розвідок у рамках практичної підготовки. Так, здобувачі освітньої програми «Середня освіта (Історія)» другого року навчання в рамках окремого музейно-етнографічного модулю навчальної архівної та музейно-етнографічної практики, а здобувачі ОП «Історія та археологія» третього року навчання в рамках власне навчальної етнографічної практики мали змогу ознайомитися з матеріальною і духовною спадщиною етносів, що населяють Полтавщину і Закарпаття. Керівниками практики були викладачі кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії, факультетський керівник – доц. Лахно О.П.

Задля забезпечення права на формування індивідуальної освітньої траєкторії студентів кафедрою всесвітньої історії та методики викладання історії було запропоновано обрати базу практики. На вибір пропонувалися Полтавська (Миргород, Гоголеве, Опішне) та Закарпатська області (Яремче, Микуличин, Солотвино, Нижня Апша, Хуст, Іза, Мукачеве, Чинадієве).

У Полтавській області практиканти разом із керівниками доц. Лахном О. П., доц. Тронько Т. В., доц. Бесєдіною Н. В., доц. Вільховим Ю. В., доц. Год Н.В., ст. викл. Рибачуком В.О. системно працювали в Національному музеї-заповіднику українського гончарства, Музеї-садибі Олександри Селюченко, Музеї мистецької родини Кричевських (Опішне), Краєзнавчому музеї імені Опанаса Сластьона, літературно-меморіальному музеї імені Давида Гурамішвілі (Миргород), Національному музеї-заповіднику імені М.В.Гоголя (Гоголеве).

Зокрема, здобувачі мали змогу безпосередньо ознайомитися із технологіями українського гончарства, теслярства, столярства, гутництва, бондарства, плетіння, ковальства, ткацтва, килимарства, вишивки. Студенти дізналися про традиції українського землеробства, збиральництва, скотарства. Окремо вони ознайомилися із традиціями української родинної і трудової обрядовості, віруваннями і повір’ями нашого народу.

Досить цікавою була взаємодія зі світом грузинської культури та побуту (на базі Миргородського літературно-меморіального музею  імені Давида Гурамішвілі. Студенти мали змогу порівняти типологічні особливості українського та грузинського побуту. Під час музейно-етнографічної складової практики студенти змогли посутньо поповнити та збагатити власну скарбницю знань, а також отримали значний обсяг нової та корисної інформації, яка може знадобитися у подальшій професійній діяльності.

Під час практики було багато цікавих факультативів і екскурсій (спуск у підземну частину топної камери, підйом на дерев’яну опішнянську вежу, костюмована реконструкція грузинської шлюбної пари, прогулянка Алеєю Гоголівських персонажів, споглядання славнозвісної «Миргородської калюжі» тощо).

Студенти, які перебували в етнографічній подорожі Закарпаттям під керівництвом доц. Лахна О.П. та доц. Тронько Т.В., розпочали мандри з відвідання музею етнографії та екології Карпатського краю та водоспаду «Пробій» в Яремчі, досліджували гуцульський побут і культуру в музеї звичаєвої символіки в с. Микуличин, взяли участь у майстер-класі приготування гуцульського баноша від етнофора – діда Петра. Він ознайомив студентів не лише з тонкощами народної кухні, а й розповів студентам низку приказок і прислів’їв, зіграв на дримбі, вчив гуцульським пісням. Логічним завершенням майстер-класу стало куштування баношу.

Наступною зупинкою на шляху став Буковель, де піднявшись на гірському підйомнику, студенти змогли побачити карпатські краєвиди – красу природи Гуцульщини, яка була одним із чинників формування гуцульської культури. Останньою зупинкою і базою для ночівель стало с. Солотвино – закарпатський курорт, відомий своїми сольовими озерами з цілющою ропою.

У другий день виїзної частини практики студенти мали змогу познайомитися з румунами Закарпаття. У с. Нижня Апша відвідали приватний музей історії та етнографії Іона Ботоша. Він разом з дружиною продемонстрував румунські знаряддя праці, кераміку, вироби декоративно-ужиткового мистецтва, одяг, провів екскурсію реконструйованою румунською сільською садибою тощо. Разом з практикантами відвідали румунську церкву св. Миколи Чудотворця та культурний центр румун Закарпаття.

У третій день студенти ознайомилися з традиційними промислами Закарпаття – сироварінням у сироварні «Бараново» разом з дегустацією, лозоплетінням у с. Іза, розведенням оленів для виготовлення лікарського засобу пантокрину та інших тварин на ранчо «Хайленд». Факультативно студентам показали нові промисли – розведення равликів для харчових цілей і культуру їх дегустації. Там же побачили різні породи кіз і овець – одвічних годувальниць не лише Закарпаття, а й Галичини. Останнім заходом цього дня став міні-похід до Замкової гори м. Хуст – спадкової фортеці Драгулів, який дав змогу студентам ознайомитися з традицією містобудування і облаштуванням оборонних споруд Закарпаття.

Фіналом виїзної частини практик було відвідання замку «Паланок» у м. Мукачево, «замку кохання» Сент-Міклош (с. Чинадієве) – архітектурних пам’яток угорського минулого Закарпаття. Ці об’єкти змогли відкрити для практикантів предмети народного побуту, мистецтва, знаряддя праці, зброю і обмундирування Середньовіччя і Нового часу, культові пам’ятки (екуменічна церква) тощо. Наостанок студенти ознайомилися з угорськими традиціями виноробства в магістра винної справи Івана Урсти (с. Великі Береги).

Знання і компетентності, здобуті студентами під час практики, стануть у нагоді під час власної творчо-пошукової, дослідницької роботи за фахом, при організації позакласної роботи в закладах загальної середньої освіти. Студенти отримали купу позитивних вражень і спогадів від подорожі.