У Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка відбувся круглий стіл «Ім’я академіка Петра Тронька у розвитку історичної науки»
У 2025 році на державному рівні відзначаються дві важливі для історичної науки дати – 110-річчя з дня народження академіка Петра Тимофійовича Тронька та 100-річчя створення Національної спілки краєзнавців України. У Полтавському національному педагогічному університеті імені В.Г. Короленка відбувся круглий стіл «Ім’я академіка Петра Тронька у розвитку історичної науки» на пошану видатного вченого, державного діяча, організатора наукових і громадських форм історичного краєзнавства. Захід був організований кафедрою історії України (завідувач проф. Роман Сітарчук) у тісній співпраці з Інститутом історії України НАН України, Львівським національним університетом імені Івана Франка, Національною спілкою краєзнавців України, Полтавською обласною організацією Національної спілки краєзнавців України. Тема круглого столу була запропонована професоркою Людмилою Бабенко до плану наукових заходів Національної спілки краєзнавців та Полтавської обласної організації НСКУ в рамках відзначення ювілейних дат.
Відкриваючи засідання круглого столу, ректорка ПНПУ Марина Гриньова підкреслила важливість об’єднання зусиль науковців навколо відомих постатей історичної науки, до яких безумовно належить академік Петро Тимофійович Тронько, та вивчення його спадщини. Вона нагадала, що вчений тісно співпрацював з Полтавським педуніверситетом, знайшов у колективі численних однодумців та сформував когорту своїх учнів. У продовження цієї думки проректор з наукової роботи професор Василь Фазан наголосив, що відродження історичного краєзнавства після кількох десятиліть його занепаду починалося з всеукраїнських конференцій у Полтаві наприкінці 1980-х рр., які об’єднали дослідників історії рідного краю.
До учасників звернувся Голова Національної спілки краєзнавців України, заступник директора Інституту історії України НАН України, член-кореспондент НАН України Олександр Реєнт. Він зазначив, що круглий стіл у Полтаві відкриває низку наукових і меморіальних заходів, пов’язаних з ушануванням академіка П. Тронька та 100-річчя НСКУ, що відбуватимуться упродовж 2025 року, та подякував Полтавській обласній організації НСКУ за академічну та громадську активність, дослідницькі здобутки, зосібна її голові професору Олексію Нестулі, членам правління професорам Людмилі Бабенко, Ірині Петренко, Романові Сітарчуку. Свою доповідь голова НСКУ не випадково назвав «Петро Тимофійович Тронько – життя, віддане служінню науці», зупинившись на найбільш вагомих етапних поступах історичної науки, до яких був причетним ювіляр.
Співорганізатором та учасником круглого столу стала кафедра історичного краєзнавства Львівського національного університету імені Івана Франка. Звертаючись до учасників, декан історичного факультету професор Руслан Сіромський зауважив, що це єдина в Україні кафедра з такою спеціалізацією, яка переконливо доводить актуальність завдань професійної історико-краєзнавчої підготовки майбутніх істориків. Він наголосив на позитивній динаміці співпраці між кафедрами історії України у Полтаві та історичного краєзнавства у Львові, а також відмітив досить символічний склад організаторів – академічний інститут, класичний та педагогічний університети й громадсько-наукова спілка. У поєднанні наукових і громадських форм краєзнавчого руху бачив запоруку його результативності академік Петро Тронько. Більш ґрунтовно про діяльність, доробок і перспективи кафедри історичного краєзнавства ЛНУ, створені її викладачами підручники і посібники розповів її завідувач професор Віктор Голубко.
Надзвичайно інформативною стала доповідь, проілюстрована презентацією, професорки, керівника Центру досліджень історико-культурної спадщини України Інституту історії України Руслани Маньковської. Вона зупинилася на найважливіших проєктах, ініційованих П.Т. Троньком, аналоги яким важко знайти в інших країнах. Це й багатотомні видавничі проєкти, які згуртували краєзнавців: «Історія міст і сіл України», «Звід пам’яток історії і культури», «Реабілітовані історією», етнографічні музеї-заповідники в Переяславі, Пироговому, на острові Хортиця та ін.
Олег Бажан, старший науковий співробітник Інституту історії України, відповідальний секретар редколегії наукового журналу «Краєзнавство» зупинився на історії створення краєзнавчого часопису, який бере початок від створення Українського комітету краєзнавства у травні 1925 року, попередника НСКУ, розповів про період «репресованого краєзнавства», коли перервався й вихід журналу. Окремо він наголосив на сучасних завданнях друкованого органу та його рейтинговості серед інших. Олег Григорович є випускником історичного факультету Полтавського педуніверситету та часто бере участь у спільних заходах.
Програма круглого столу загалом включала в себе більше двох десятків повідомлень, які стосувалися теоретичних засад і завдань історичного краєзнавства, історії його становлення в цілому та окремих інституцій, літературного краєзнавства Полтавщини, регіональних особливостей краєзнавчих досліджень тощо. Їх обговорення було продовжене в рамках визначеного регламенту.
До роботи круглого столу у змішаному форматі приєдналися здобувачі освіти першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти за спеціальностями 031 Релігієзнавство, 032 Історія та археологія, 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта) факультету історії та географії ПНПУ імені В.Г. Короленка. Майбутні фахівці у контексті професійної підготовки вивчають освітній компонент «Історичне краєзнавство», тематичний спектр якого включає в себе вивчення наукового доробку академіка Петра Тронька, значення започаткованих ним масштабних проєктів «Історія міст і сіл України», «Звід пам’яток історії і культури України», «Реабілітовані історією», історію становлення наукових і громадських форм краєзнавчого руху тощо. Тож порушені під час роботи круглого столу питання безумовно мають прикладний характер і практичне значення для їх адаптації до силабусів та робочих програм, поглиблене вивчення окремих питань під час самостійної роботи студентів.
