Вивчаємо весільну традиційну обрядовість у Музеї українського весілля
Об’єктом вивчення навчальної дисципліни «Етнографія України» є традиційно-побутова культура українського народу, важливим компонентом якої є весільна традиційна обрядовість. Українське весілля являє собою урочисту драму, що супроводжується музикою, співами, танцями, іграми, набуваючи характеру народного свята. Це одно з тих явищ національної культури, яке найбільшою мірою зберегло архаїчний колорит світоглядних уявлень українців, етичних норм, народної моралі та звичаєвого права.
Здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти, спеціальності 032 Історія та археологія, освітньо-професійної програми «Історія та археологія», студенти груп ІА-23, 43 (старости груп Аліна Бабак, Вікторія Торубара), разом з викладачем дисципліни «Етнографія України» доц. Ларисою Шаповал за темою практичного заняття 29 вересня 2023 року відвідали Музей українського весілля в селі Великі Будища Полтавської області (директор – Оксана Трипольська) з метою вивчити регіональні особливості весільної обрядовості населення Полтавщини, ставши безпосередньо учасниками традиційного весільного обряду.
Фольклорний колектив «Берегиня» у супроводі Оксани Трипольської продемонстрував традиційний весільний обряд за трьома циклами: передвесільний, власне весілля і післявесільний. Кожен із циклів включав ряд обрядів: сватання, умовини, оглядини, заручини, бгання короваю і дівич-вечір, запросини, обдарування, посад молодих, розплітання коси, розподіл короваю, перевезення посагу, перезву, рядження, хлібини, свашини, гостини.
Музей українського весілля в селі Великі Будища неподалік Диканьки в 2023 році святкує 15 років від дня заснування. Студенти груп ІА – 13, 23, 43, здобувачі бакалаврського рівня вищої освіти, що навчаються за ОП «Історія та археологія» разом з кураторами груп, доцентами: Оксаною Коваленко, Тамарою Жалій, Ларисою Шаповал привітали музейників із датою народження музейної установи. До музейної експозиції було подаровано ляльку наречену як атрибут українського весілля радянської доби тридцятирічної давнини, яка була особистою річчю Лариси Шаповал.
За нових соціально-економічних і культурних умов традиційна весільна обрядовість українців зазнає суттєвих трансформацій, хоча її основа залишається традиційною. Особливо це стосується усталених весільних атрибутів: вінків, рушників, прикрас, весільного хліба. Вивчаємо, відроджуємо, популяризуємо українські весільні традиції, звичаї та обряди завдяки співпраці та професійній майстерності екскурсовода, музейника, етнографа в Музеї українського весілля на Полтавщині.
