На факультеті історії та географії закінчилася навчальна релігієзнавча практика

Уже доброю традицією на кафедрі всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання факультету історії та географії стало проведення релігієзнавчих практик.

Навчальні релігієзнавчі практики покликані допомагати здобувачам більш детально засвоїти суспільні характеристики релігійного феномену. Розглядаючи історію на різних хронологічних відтинках (Стародавній світ, Середньовіччя, Новий і Новітній час) студенти увесь час взаємодіють із релігійним фактором (події, процеси, явища, персоналії). Крім того, зважаючи на відносний традиціоналізм релігійних систем, історія релігій органічно екстраполюється на сучасні реалії конфесійного життя.

Так із 17 квітня 2023 р. до 5 травня 2023 р. проходила навчальна пропедевтична релігієзнавча практика для студентів I курсу денної форми навчання другого (магістерського) рівня вищої освіти спеціальності 031 Релігієзнавство. Ця практика була організована викладачами кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання доцентами Ю.В. Вільховим та О.П. Лахном

Здобувачі під час практики мали змогу ознайомитись зі змістом діяльності різних конфесій м. Полтави. Це включало ознайомлення зі змістом конкретного віровчення, культовою практикою, місіонерською діяльністю, взаємодією з державними та громадськими інституціями, а також з соціальними характеристиками середовища вірян. Наскрізними принципами, якими керувалися майбутні релігієзнавці під час проходження практики були принципи релігійної толерантності, неупередженості, конфесійного плюралізму, історизму та об’єктивізму.

Особливо важливим було те, що під час польового етапу студенти отримували інформацію безпосередньо від носіїв певної релігії (вірян, священників, служителів культу). Крім того вони опрацьовували оперативно-службову інформацію державних інституцій, які займаються обліком, реєстрацією і моніторингом діяльності різних конфесій міста і області.

Під час проведення польового етапу практики магістранти відвідували офісні, побутові і культові приміщення (храми, молитовні будинки, мечеть), християнських церков (ПЦУ, РКЦ, ВОЄХБ, а також Церкви Повного Євангелія і Німецької Євангелічно-Лютеранської церкви) і мусульман (Духовне управління мусульман України). Під час роботи особлива увага зверталася на зміст віровчення, культову практику, обрядову сферу, історію конфесії, сучасний стан розвитку, зв’язки з державою, закордонними структурами, суспільством в цілому.

Знання, здобуті магістрантами під час навчальної пропедевтичної релігієзнавчої практики, надзвичайно важливі для майбутнього фаху, адже вони не лише поглиблюють розуміння характеру суспільно-історичних процесів і явищ, але і формують певну культуру, толерантність у ставленні до сучасних соціальних реалій. Зважаючи на ступінь релігійності громадян кваліфікований сучасний експерт-релігієзнавець просто зобов’язаний мати необхідний рівень релігієзнавчої культури і знань, оскільки українське суспільство є полі конфесійним.

Так тримати! Разом до перемоги!