НАУКОВЦІ-ІСТОРИКИ ОБГОВОРИЛИ ПРОБЛЕМИ МИНУЛОГО УКРАЇНИ ХХ – ХХІ СТОЛІТЬ
11 – 12 червня 2020 року відбулася Всеукраїнська наукова конференція з міжнародною участю (у дистанційному режимі на ZOOM платформі), проблематика якої не втрачає своєї наукової і суспільної актуальності. Кафедра українознавства (завідувачка доц. Єщенко Т.А.) Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького зібрала гуманітаріїв України та зарубіжжя для обговорення теми «Тоталітаризм як система нищення національної пам’яті». Програма конференції виявилася надзвичайно насиченою і об’єднала 170 учасників, з яких 44 – доктори наук. Учасники представили 10 наукових установ, 60 закладів вищої освіти з 27 міст України і Польщі.
Участь у конференції взяли участь також викладачі факультету історії та географії ПНПУ імені В.Г. Короленка: докторка історичних наук, завідувачка кафедри історії України Людмила Бабенко та кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії та методики її викладання Олександр Лахно. Напрямки обговорення стосувалися передусім таких питань як міфи, символи й ідеологеми комуністичного тоталітаризму в науці, освіті, мистецтві; місця української національної пам’яті; голод, репресії, державний терор, війна як засіб нищення української нації; репресії проти церкви й українського духівництва; рудименти посттоталітарної ментальності у сучасній українській аксіографії та ін.
На пленарному засіданні 11 червня виступила з доповіддю «Соціально-політичні чинники формування карально-репресивних органів більшовицької влади» Людмила Бабенко. Дослідниця розкрила підґрунтя доктринальних засад формування карально-репресивного апарату, без якого більшовицькій партії не вдалося б утримати монопартійну диктатуру. Виступ на секційному засіданні Олександра Лахна стосувався діяльності протестантських громад так званих «розкольників» («ініціативників») серед віруючих Євангельських християн-баптистів, зокрема щодо дисидентської діяльності О.Прокоф’єва.
Усі без винятку виступи науковців, які прозвучали в ході роботи конференції, викликали жвавий резонанс, запитання, відповіді й обговорення в чатах. Серед наукової спільноти сформувався консенсус щодо висновку про наявність ризиків і загроз у сфері політики національної пам’яті, маніпулятивних технологій у ЗМІ щодо інтерпретацій подій минулого і сучасності в Україні. Тож науковцям гуманітарної галузі слід і надалі гуртуватися задля формування громадянського суспільства в Україні.
