У педагогічному університеті відбулася Всеукраїнська наукова конференція
У творення більше ніж столітньої історії Полтавського національного педагогічного університету в різні часи зробили неоціненний внесок десятки видатних учених і педагогів. До їх числа належить й Антон Самійлович Черевань, перший у Полтаві доктор історичних наук, професор.
Його біографія сповнена важких випробувань довоєнної й воєнної доби, табірним покаранням та забороною повертатися в Україну за нацистський полон 1941 року. Тільки на початку 1960-х рр. він повернувся у Полтаву й почав викладацьку діяльність у педагогічному інституті. Знаний дослідник соціально-економічної історії, краєзнавець, засновник наукової школи молодих дослідників, він заслужив вдячну пам’ять колег та учнів.
На пошанування пам’яті професора А.С. Череваня вже вп’яте кафедра історії України (зав. кафедри проф. Л.Л. Бабенко) проводить Всеукраїнську наукову конференцію «П’яті Череванівські наукові читання» (18–19 березня 2020 року). До її проведення долучилися Національна спілка краєзнавців України (член оргкомітету, голова НСКУ докт. істор. наук, член-кор. НАН України О.П. Реєнт (м. Київ)), Полтавська обласна організація НСКУ, до складу правління якої входять перший проректор ПНПУ Р.А. Сітарчук, проректор з наукової роботи С.М. Шевчук, зав. кафедри історії України Л.Л. Бабенко.
Цьогоріч у програмі конференції заявили свою участь понад сто учасників з різних міст України. Це знані науковці, які займаються проблемами соціально-економічної історії, регіоналістики і краєзнавства, питаннями духовної і матеріальної культури українців, біографістики та ін. Традиційно цікаво вибудовується як склад учасників, так і робота секції «Освіта в Україні і на Полтавщині в історичній ретроспективі». Це поєднання представників академічної педагогічної науки й освітян-практиків (представлені вчителями Києва, Полтави, Кременчука), що дає взаємний позитивний результат в умовах пошуків модернізації освітнього процесу.
На пленарне засідання включені доповіді, у яких доповідачі порушують засадничі проблеми розвитку історичної науки та її регіонального досвіду, інструментів формування історичної пам’яті, ролі музейних установ у популяризації історичних знань тощо. Серед тих, чия думка має вагоме значення в сучасних методологічних підходах до інтерпретації історичного минулого – доктори історичних наук О.П. Реєнт, А.М. Киридон, О.О. Нестуля.
Кафедра історії України у процесі організації конференцій не залишає поза увагою постійну співпрацю з науковими установами, очільники яких є членами групи забезпечення спеціальності 032 Історія та археологія. З директором державного архіву Полтавської області В.В. Гудим було узгоджено питання створення особового архіву А.С. Череваня. Ця тема згідно з програмою була винесена на обговорення «круглого столу». Інший стейголдер директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського О.О. Супруненко підготував доповідь, присвячену виставковій діяльності музейної установи.
Зазвичай наукові конференції в ПНПУ імені В.Г.Короленка збирають велику кількість дослідників, знаходять широкий резонанс у ЗМІ, супроводжуються відвідуванням полтавських музеїв, виставок, визначних місць. Але пандемія і карантинні заходи, введені в усій країні, внесли корективи в заплановану роботу. Тому конференція пройшла в очно-заочній формі. З частиною учасників, з ким вдалося встановити скайп-зв’язок, відбувся обмін думками в онлайн-режимі. Всім учасникам була розіслана програма наукової конференції (додається до інформації). Оргкомітет готує до видання збірник наукових статей за матеріалами конференції, який найближчим часом буде опублікований.
