Декан факультету історії та географії ПНПУ імені В. Г. Короленка Юрій Вільховий та студент Арсеній Стеценко стали учасниками презентації виставкового проєкту «Історія Острозької Біблії»
Відповідно до стратегії розвитку Полтавського національного педагогічного університету імені В. Г. Короленка, спрямованої на підтримку патріотичних, культурно-освітніх і духовних ініціатив держави, колектив нашого вишу на чолі з ректоркою, докторкою педагогічних наук, професоркою Мариною Гриньовою цілеспрямовано формує потужне середовище для утвердження національної свідомості студентської молоді та інтегрує академічну спільноту у всеукраїнські проєкти. Яскравим свідченням цього стала активна участь викладачів і студентів факультету історії та географії у відкритті мандрівної виставки «Історія Острозької Біблії», що триває з 17 до 27 листопада 2026 року у Полтавській обласній універсальній науковій бібліотеці імені І. П. Котляревського в межах всеукраїнської програми «Рік Острозької Біблії», яка охоплює понад 30 міст України.

Експозиція присвячена 500-річчю від дня народження князя Василя-Костянтина Острозького, 450-річчю заснування Острозької академії та 445-річчю видання Острозької Біблії – першого повного друкованого Святого Письма церковнослов’янською мовою, створеного 1581 року Іваном Федоровим, що символічно поєднує історичні осередки української культури та мови в Острозі й Полтаві. Урочисте відкриття заходу провела завідувачка відділу абонемента ПОУНБ імені І. П. Котляревського Тетяна Гусар.

Академічний хор Полтавського фахового коледжу мистецтв імені М. Лисенка під керівництвом Ганни Оксениченко виконав твір Миколи Лисенка «Молитва за Україну».

З вітальним словом виступив керуючий Полтавською Єпархією Православної Церкви України, митрополит Полтавський і Кременчуцький Владика Федір.

Також до присутніх звернувся заступник начальника Полтавської ОВА з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації (CDTO) Євгеній Скиба.

Активну участь у події взяли представники нашого вишу. Зокрема, декан факультету історії та географії, кандидат історичних наук, доцент кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання ПНПУ імені В. Г. Короленка, заступник голови Полтавської обласної організації Української асоціації релігієзнавців Юрій Вільховий модерував засідання круглого столу.

Своєю чергою, здобувач першого (бакалаврського) рівня вищої освіти освітньої програми «Історія та археологія» Арсеній Стеценко на реконструйованому дерев’яному верстаті Івана Федоровича демонстрував технологію давнього друку та виготовляв копії-відбитки сторінок книги.

Учасниками круглого столу стали: Владика Федір, Євгеній Скиба, єпископ Об’єднання церков «Світло життя» у Полтавській області та старший пастор полтавської церкви «Світло життя» Дмитро Лаптєв, отець Володимир Раковецький (Парафія Всіх Святих Українського народу УГКЦ м. Полтава), єпископ Української Церкви Християн віри Євангельської Полтавської області Михайло Роман, настоятель греко-католицької парафії Пресвятої Тройці у м. Полтава Юрій Кролевський, голова Полтавського обласного управління Релігійного центру «Союз Християнських церков України «Слово життя»» єпископ Володимир Коршун, начальник відділу національностей і релігій, планування, обліку та звітності Департаменту культури і туризму Полтавської ОВА Володимир Состін, в.о. директора ПОУНБ імені І. П. Котляревського Надія Влезько, керівниця ГО «Духовно-просвітницький центр-Полтава» Світлана Миколенко, капелан ГФ «Капеланський патруль» і сопастор Християнської Реформаторської церкви Ганна Франчук, військовий капелан Полтавського шпиталю Сергій Перхальський, пастор церкви Повного Євангелія «Воскресіння та життя» Микола Слєдь, єпископ церков П’ятидесятницької Асамблеї України Вадим Ігнатенко, голова церков Євангельських Християн-Баптистів Полтавської області Олег Овсій та пастор Церкви адвентистів сьомого дня Павло Дробаха.

Учасники зібрання говорили про великий духовний вплив Острозької Біблії на розвиток культури й освіти України, а також про необхідність виховувати молодь на її цінностях. Присутні відзначили, що ця книга об’єднує різні українські конфесії, є важливим символом нашої національної ідентичності та несе в суспільство добро й гуманізм, тому її варто активно популяризувати.
