Мистецтво української вишивки – життєдайне джерело творчості
Вишивка – це мистецтво оригінального бачення світу, вид народного мистецтва, у якому відбивались народні уявлення про світ і місце людини в ньому, розкривалася її доля. Вишивка в українців є улюбленим засобом прикрашання предметів інтер’єру житла, приміщень, декорування одягу, етнічного костюма. Дерево Життя, Світове Дерево, Дерево Роду, Квітка, Вазон – назви головного сакрального символу в українській вишивці.
23 квітня 2024 р. в рамках програми Тижня факультету технології та дизайну відбулася Всеукраїнська науково-практична конференція, присвячена 110 річниці з дня народження майстра народного мистецтва України Олександри Великодної, уродженки Полтавщини, вишивальниці фабрики «Полтавчанка». У роботі наукового форуму взяли участь здобувачі першого (бакалаврського) рівня вищої освіти за спеціальностями: 032 Історія та археологія та 014.03 Середня освіта. Історія, студенти групи ІА-43 – Данило Запара, Вікторія Торубара та групи ІО-22 – Анастасія Маркосян разом із науковим керівником, доцентом кафедри історії України Ларисою Шаповал. Тематика їхніх доповідей була присвячена народному мистецтву рушникарства.
Вишивані твори – це світ краси і фантазії, поетичного осмислення дійсності, образи, що сягають міфології предків українців. Кожний регіон України має улюблену, притаманну їй орнаменторику, техніку, кольористику вишивки, зокрема рушникарства. Орнаментальні мотиви української вишивки походять з місцевої флори і фауни. Про колористику та орнаменторику полтавського рушника на пленарному засіданні доповідала доцент Лариса Шаповал, зазначивши, що рослинний, геометризований орнаменти вишивки відображали елементи символіки стародавніх культів. Орнаментальні форми дійшли до наших днів трансформованими, абстрактнішими але їх символіка, техніка вишивки збереглася завдяки традиції. Фото 6, 7
Художнє багатство вишитих рушників обумовлене яскраво виділеними центрами вишивального мистецтва України. Сьогодні триває процес розвитку української вишивки на основі народних художніх традицій, починаючи від її життя в етнографічному середовищі, закінчуючи промисловими потребами, завдячуючи талановитим майстрам народної творчості.
