Виробнича практика з археологічної музеології та архівно-музейної справи є обов’язковим компонентом у системі фахової підготовки майбутнього історика, археолога, архівіста, музейника. 30 жовтня 2023 року розпочалася друга складова виробничої практики з археологічної музеології та архівно-музейної справи «Архівна справа» тривалістю два тижні для здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти ОП «Історія та археологія», спеціальності 032 Історія та археологія», студентів групи ІА-43 (староста Торубара Вікторія) на базі Державного архіву Полтавської області (ДАПО), керівником якої є доц. Лариса Шаповал.

У читальному залі ДАПО в корпусі № 1 відбулася зустріч студентів-практикантів з начальником відділу формування НАФ та діловодства Ольгою Голяк, яка прочитала лекцію на тему «Національний архівний фонд. Архівні фонди ДАПО», ознайомила студентів з організацією архівних документів, функціональною структурою ДАПО. Архівіст відділу обліку й збереження документів Людмила Чередник розповіла про обробку, збереження, публікацією та іншими формами використання архівних документів у пізнанні історії краю, держави.

• Факультетський керівник практики Лариса Шаповал ознайомила здобувачів освіти з метою та завданнями Змістового модуля 2 «Архівна справа»: вивчити організацію державного архіву, напрями та форми роботи щодо комплектування, обробки, систематизації, обліку, зберігання та використання архівних документів; оволодіти навичками раціонального пошуку, відбору, аналітичного дослідження архівних документів, методикою їх використання у науково-дослідній, навчально-виховній та науково- популяризаторській роботі за професійною спрямованістю, отримати практичний досвід індивідуальної роботи, самоорганізації, набуття знань, вмінь і навичок роботи за обраним фахом архівіста.

Будучи обов’язковою складовою частиною навчально-виховного процесу ЗВО, виробнича практика поглиблює у здобувачів першого (бакалаврського) рівня вищої освіти набуті теоретичні знання на практичних заняттях з теорії архівознавства, історії архівної справи в Україні.

Завдання практики

• ознайомитися з організацією архіву, напрямами та формами їх роботи щодо комплектування, обробки, систематизації, обліку, зберігання та використання архівних документів; оволодіти навичками раціонального пошуку, відбору, аналітичного дослідження архівних документів, методикою їх використання у науково-дослідній, навчально-виховній та науково- популяризаторській роботі за професійною спрямованістю, отримати практичний досвід індивідуальної, групової роботи, самоорганізації, систематичного набуття, поповнення знань, вмінь і навичок роботи за обраним фахом;

Архівні документи містять великий об’єм різноманітної інформації, що постійно використовується з науковою, політичною, культурно-просвітницькою і господарською метою у професійній діяльності істориків тому метою архівної складової виробничої практики «Архівна справа» є поглиблення й закріплення теоретичних знань студентів із навчальних курсів: «Архівознавство та архівна справа», «Методика архівної фондової роботи»,  вироблення у здобувачів освіти навичок практичної дослідницької і наукової роботи в процесі організації і проведення навчального процесу, ознайомлення студентів з організацією архівної справи в Україні, функціональною структурою ДАПО, обробкою, збереженням, публікацією та іншими формами використання документального матеріалу у пізнанні історії краю, держави.

ознайомити практикантів з організацією архівної справи в Україні, функціональною структурою Державного архіву Полтавської області (ДАПО), науковою організацією виявлення, комплектування, обробки, зберігання, публікації та інших форм використання архівних документів і матеріалів;

1. на основі передового досвіду архівознавчої діяльності навчити студентів раціональним прийомам пошуку, відбору, аналітичної і синтетичної критики архівних документів та матеріалів, методиці їх використання у науково-дослідній, виховній та практичній роботі за професійною спрямованістю;
2. залучити студентів до активної громадської, культурно-просвітницької   діяльності серед населення, популяризації виявлених архівних матеріалів.
3. виявлення документальних матеріалів у фондах архіву з конкретної теми; 6.проведення експертизи наукової та практичної цінності документів; 7.здійснення науково-технічної обробки документів і матеріалів;

8. атрибуція писемного джерела: встановлення дати, місця, обставин появи; 9.формування архівних та бібліографічних каталогів з теми дослідження; 10.підготовка архівних довідок для громадян України.