У ПНПУ розпочала роботу Всеукраїнська науково-практична конференція «Сучасні проблеми національно-культурної ідентичності: регіональний вимір»
24 вересня у ПНПУ імені В.Г. Короленка розпочалася робота Всеукраїнської науково-практичної конференції «Сучасні проблеми національно-культурної ідентичності: регіональний вимір», яка проводилася в режимі он-лайн на платформі Zoom. Форум науковців організований на базі факультету історії та географії кафедрами історії України (зав. кафедри д.і.н. Людмила Бабенко) та всесвітньої історії та методики її викладання (зав. кафедри к.і.н. Тетяна Тронько). Його проведення стало підсумком тривалої співпраці з академічними установами, зокрема ІМФЕ імені М.Т. Рильського, Інститутом історії України, Інститутом філософії імені Г.С. Сковороди – Відділенням релігієзнавства, виконання на кафедрі історії України наукових тем : держбюджетної наукової теми молодих вчених МОН «Дитина й дитинство у державно-правовому регулюванні, релігійних нормах та народних уявленнях середньовічної і ранньомодерної України (ХІ – ХУІІІ ст.) (наук. кер. – д.і.н. Сердюк І.О.), наукової теми кафедри «Роль музеїв та музейної справи в розвитку історичного краєзнавства на Полтавщині» (наук. кер. – доц. Шаповал Л.І.).
Лариса Шаповалбула відзначена Грамотою Національної академії наук, Інституту мистецтвознавства, фольклористики та етнології імені М.Т. Рильського за організаційно-координаторську діяльність з розвитку наукових зв’язків між ІМФЕ і Полтавським педуніверситетом.
Роботу конференції відкрив вітальним словом від ректорату ПНПУ проректор з наукової роботи, докт. геогр. наук Сергій Шевчук. Він також окреслив актуальні завдання сучасної гуманітаристики у галузі державотворення, серед яких формування національно-культурної ідентичності посідає чільне місце.
Серед учасників конференції, доповіді яких увійшли до програми (всього 190 учасників), представлені імениті вчені С. Павлюк, В. Капелюшний, В. Борисенко, Г. Бондаренко, А. Киридон, А. Колодний, Л. Филипович , О. Реєнт, І. Фетисов, М. Хай, М. Михайлуца, А. Арістова та інші, які розробляють теоретико-методологічні й практичні проблеми формування національної ідентичності, її мовного, культурного, історичного, релігійного контекстів. Достатньо широкою була й географія учасників конференції – це академічні інститути, музейні установи, вищі навчальні заклади Києва, Львова, Полтави, Одеси, Краматорська, Слов’янська, Кременчука, Ніжина, Переяслава, Національний музей-заповідник українського гончарства у селищі Опішне Полтавської області. Відрадно, що порушені в ході роботи першого дня роботи конференції питання зацікавили педагогічну громадськість загальноосвітніх і спеціалізованих шкіл Полтави і Полтавської області. Вчителі, а також методисти Полтавського інституту післядипломної професійної освіти імені М.В. Остроградського включилися як доповідачі і слухачі, вели активні дискусії та обговорення в чаті.
У ході першого дня роботи конференції були презентовані нові видання, які тематично збагачують сучасну палітру наукової літератури для дослідників і студентів. Так, науковій спільноті було представлене двотомне фундаментальне видання «Регіонально-жанрова антологія українського музичного фольклору» (упорядник, автор вступної статті Михайло Хай), його ж монографія «Микола Будник і кобзарство»; монографію проф. Миколи Михайлуци «Православне життя в Одесі : від революції до сталінського одержавлення (1917 – 1945)»; ювілейний п’ятий випуск збірника наукових статей «П’яті Череванівські наукові читання» (кафедра історії України ПНПУ).
Підводячи підсумки першого дня роботи наукової конференції, модератор Людмила Бабенко подякувала учасникам за плідну роботу, цікаві доповіді, конструктивний досвід, яким ділилися науковці й науково-педагогічні працівники, та анонсувала порядок роботи конференції на наступний день.
З програмою науково-практичної конференції можна ознайомитися за покликанням :
