Участь викладачів кафедри історії України та здобувачів освіти в роботі онлайн-семінару
3 жовтня 2023 року Полтавська обласна військова адміністрація спільно з Українським інститутом національної пам’яті (УІНП) провели в режимі онлайн семінар «Актуальні питання виконання Закону «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії». Деколонізація та декомунізація в Україні як фактор безпеки і захист національної ідентичності». Державну вагу заходу засвідчили заступник начальника Полтавської обласної військової адміністрації Олексій Бруслик, заступниця голови Полтавської обласної ради Лілія Руроєва, в.о. Полтавського міського голови, секретар Полтавської міської ради Катерина Ямщикова.
До участі в його роботі були запрошені завідувачка кафедри історії України, докторка історичних наук Людмила Бабенко, яка є членом робочої групи з деколонізації топонімів Полтавської територіальної громади, викладачі кафедри. Кафедра історії України активно включилася у процес декомунізації суспільного простору ще з 2016 року, зокрема професори Юрій Волошин, Ігор Сердюк, доценти Оксана Коваленко. Їхні пропозиції з науковими обґрунтуваннями були враховані як на початковому етапі, так і зараз. Серед них пропозиція проф. Ю. Волошина щодо нової дати відзначення Дня міста Полтави 5 вересня, пов’язаної з відновленням Магдебурзького права. Про це у своєму виступі наголосили співробітник Управління забезпечення реалізації політики національної пам’яті в регіонах Українського інституту національної пам’яті, стейкголдер освітньо-професійної програми «Історія та археологія» Олег Пустовгар та Людмила Бабенко.
Серед спікерів семінару були науковці, співробітники УІНП, представники влади та органів місцевого самоврядування Полтави і Полтавської області, територіальних громад, які обговорювали перебіг процесів деколонізації й декомунізації в громадах області, проблеми й загрози у виконанні законів в умовах російсько-української війни, стан меморіального простору і охорони історико-культурної спадщини та ін. У цьому контексті програма семінару була надзвичайно актуальною для здобувачів освіти спеціальності 032 Історія та археологія, які вивчають такий освітній компонент як «Основи пам’яткознавства та охорона культурної спадщини». Студенти групи ІА-23 у процесі обговорення прослуханих виступів жваво реагували на порушені питання, наводили непоодинокі приклади неадекватних рефлексій на виконання законів про декомунізацію/деколонізацію, відсутність суспільного консенсусу у питанні демонтажу комуністичної символіки у місцях свого проживання.
Особливий інтерес студентів викликали доповіді заступника Голови Українського інституту національної пам’яті, кандидата історичних наук Володимира Тиліщака «Деокупація свідомості як частина ментального спротиву російському агресору»; кандидатки історичних наук Марії Тахтаулової «Деколонізація як запобіжник просування ідей «русского міра»;
співробітника відділу аналізу українського державотворення Управління наукового забезпечення політики національної пам’яті, кандидата історичних наук Богдана Короленка «Що таке пропаганда і символіка російської імперської політики. Дорожня карта правових процедур щодо виконання деколонізаційного і декомунізаційного законодавства»; директорки Департаменту інформаційної діяльності та комунікацій з громадськістю Полтавської ОВА Вікторії Пилипенко «Про перебіг процесів деколонізації/декомунізації в Полтавській області: успіхи і проблеми»; начальниці відділу охорони культурної спадщини Департаменту культури і туризму Полтавської обласної військової адміністрації Олесі Старолат «Механізми та шляхи вирішення питань з виконання вимог Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії» щодо усунення з публічного простору об’єктів культурної спадщини». Олеся Старолат як стейкголдер освітньої програми неодноразово проводила гостьові лекції для студентів, у тому числі присвячені стану рухомих і нерухомих пам’яток історії та культури в зоні бойових дій та на тимчасово окупованих українських територіях. Організатори семінару запланували широке ознайомлення громадськості з матеріалами семінару через друковані та електронні засоби масової комунікації, що зробить можливим їх використання у навчальному процесі.
