У ПНПУ ІМЕНІ В. Г. КОРОЛЕНКА ВІДБУЛАСЯ ВСЕУКРАЇНСЬКА НАУКОВА КОНФЕРЕНЦІЯ «ШОСТІ ЧЕРЕВАНІВСЬКІ НАУКОВІ ЧИТАННЯ»
27 жовтня 2022 року відбулася Всеукраїнська наукова конференція «Шості Череванівські наукові читання», присвячена пам’яті вченого-історика, першого доктора історичних наук на Полтавщині Антона Самійловича Череваня.
Започаткована в 2006 році до 100-річчя вченого викладачами кафедри історії України та учнями його наукової школи, конференція перетворилася на потужне за своїм потенціалом наукове зібрання, в якому беруть участь відомі фахові історики, музейники й музеологи, етнологи, краєзнавці. Конференція також є добрим апробаційним майданчиком для молодих дослідників. До організації конференції, окрім наукових інституцій, Національної спілки краєзнавців України, долучилися департаменти культури і туризму та інформаційної політики і комунікацій з громадськістю Полтавської обласної військової адміністрації.
Роботу конференції відкрила ректорка університету, професорка Марина Гриньова. Вона подякувала науковій спільноті за продовження системної праці на освітньо-науковій ниві та Збройним силам України за можливість продовжувати займатися науковими дослідженнями, навчати студентів і разом наближати Перемогу. Марина Вікторівна відзначила, що в непростих умовах воєнного часу конференція зібрала понад сто учасників, та акцентувала, що традиція вшанування відомих учених є не лише даниною поваги до їхньої подвижницької діяльності, але й формою залучення молодих учених, здобувачів освіти до дослідницької праці задля розвитку актуальних напрямів історичної науки. У своєму виступі Марина Гриньова також згадала про неоціненну роль професора Антона Череваня у створенні фундаментального енциклопедичного видання «Історія міст і сіл України. Полтавська область». Проректор з наукової роботи професор Василь Фазан відзначив представницьку участь у конференції науковців академічних установ – Інституту історії України НАН України та Інституту мистецтвознавства, фольклору та етнології імені М.Т. Рильського НАН України, широку географію учасників та зауважив, що наукові форми комунікації вчених відіграють велику роль у поступі історичної науки.
Відповідно до програми модераторка наукової конференції, завідувачка кафедри історії України Людмила Бабенко повідомила про порядок роботи та її зміни у разі повітряних тривог. Вона звернула увагу на актуальність заявленої тематики доповідей і повідомлень у контексті викликів сьогодення.
Руслана Маньковська, докторка історичних наук, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАН України, заступниця голови НСКУ присвятила виступ темі «Освітянське краєзнавство в умовах воєнного часу». Доповідачка наголосила, що освіта в умовах війни – це питання національної безпеки України, а історичне краєзнавство – інтелектуальний світоглядний інструмент просвітництва. Вона також привернула увагу до методологічних засад вивчення регіональної історії, перспективний тематичний спектр, який очікує на увагу дослідників.
Голова Полтавської обласної організації НСКУ, доктор історичних наук Олексій Нестуля, порушивши тему «Актуальні завдання збереження історико-культурної спадщини України в умовах російської агресії», назвав серед нагальних завдань істориків і краєзнавців деімперіалізацію пам’яттєвого простору українських міст і, зокрема, Полтави, створення літопису російсько-української війни, волонтерських ініціатив та ін.
Традиційно глибиною теоретичного аналізу в контексті методологічних дискусій відзначалася доповідь Алли Киридон, докторки історичних наук, директорки Державної наукової установи «Енциклопедичне видавництво» «Біографіка та біографістика : понятійно-теоретичний дискурс». А Ганна Капустян, докторка історичних наук, професорка Кременчуцького національного університету імені Михайла Остроградського, розповіла про особовий фонд професора А. Череваня в Державному архіві Полтавської області. Він був створений завдяки зусиллям Ганни Капустян, Лариси Шаповал, Людмили Бабенко і став доступним для дослідників.
У рамках наукової конференції відбувся також круглий стіл «Творець першої української конституції Пилип Орлик (до 350-річчя з дня народження». Ця меморіальна дата має велике значення в українській та європейській історії, на чому наголошували доповідачі Наталія Білан, директорка ДІКЗ «Поле Полтавської битви» та заступниця директора з наукової роботи Людмила Шендрик. Увагу учасників конференції було зорієнтовано на нові підходи і сенси в тлумаченні подій Північної війни і Полтавської битви, ставлення до них в контексті деколонізації та деімперіалізації політики пам’яті. Робота конференції пройшла конструктивно, зацікавлено, з обговоренням дискусійних питань та пропозиціями. За результатами конференції буде виданий збірник наукових статей.
