Відбулося обговорення проблем музейної педагогіки та музейництва в умовах воєнного стану

Викладачі кафедри історії України ПНПУ імені В.Г. Короленка доцент Олексій Гура, професорка Людмила Бабенко, доцентка Тамара Жалій, доцентка Лариса Шаповал взяли участь у роботі Міжнародного круглого столу «Музейна педагогіка в умовах воєнного стану». Його організаторами стали Міністерство освіти і науки, Міністерство культури та інформаційної політики,  Національна академія наук, Національна академія педагогічних наук, Національна академія мистецтв, Центр ЮНЕСКО, «Мала академія наук України». У роботі круглого столу взяли участь 170 учасників, які працювали за такими напрямками : вплив воєнного стану на науково-освітню роботу музеїв; роль музеїв в освітньому процесі у період воєнного стану,; музейна педагогіка в актуалізації культурної спадщини в умовах війни; проблема збереження пам’яток культури в умовах воєнних дій: етично-педагогічні аспекти; інформаційно-комунікаційні технології у музейній педагогіці під час воєнного стану.

Для науково-педагогічних працівників кафедри історії України участь у цьому науковому  форумі була продиктована передусім  актуальністю отриманої наукової інформації для забезпечення освітньої програми «Історія та археологія» зі спеціальності 032 Історія та археологія. Відповідно до державного стандарту вищої освіти спеціальності першого (бакалаврського) рівня у здобувачів освіти формуються фахові компетентності музейного працівника, тож викладачі використовують участь у наукових форумах для вивчення нових теоретико-методологічних та практичних інновацій у музейній сфері.

Учасників конференції привітали Сергій Бабак – голова Комітету Верховної Ради України з питань освіти, науки та інновацій, Олексій Шкуратов – заступник міністра освіти і науки України з питань європейської інтеграції, Ростислав Карандєєв – перший заступник міністра культури та інформаційної політики, Олег Топузов – віце-президент НАПН України, директор Інституту педагогіки НАПН, Олег Рафальський – директор Інституту політичних і етнонаціональних досліджень імені І.Ф. Кураса, віце-президент НАН України. Модератор пленарного засідання круглого столу академік НАПН і НАН України Станіслав Довгий наголосив, що в умовах війни для українських науковців особливо важливою є підтримка міжнародних організацій і зарубіжних колег, котрі займаються дослідженням та збереженням культурно-історичної спадщини.

Так, голова та генеральний директор Universience, президент Ecsite, Європейської мережі організацій із залучення до науки Макар Брюно (Париж, Франція) наголосив, що очолювана ним організація звернулася з відкритим листом до партнерів у Європі, російської спільноти з засудженням агресії РФ проти України, а також започаткували програми підтримки діячів науки і культури з України. Доповідач високо оцінив гуманістичну місію музеїв країн Європи, де перебувають вимушені переселенці з України, зокрема безкоштовне відвідування музеїв і виставок. Роберт Фірмгофер – головний виконавчий директор Центру науки Коперник (Варшава, Республіка Польща) зазначив, що Центр, високо оцінюючи роль музеїв як науково-дослідницьких і культурно-просвітницьких закладів, організував безкоштовну участь українців у всіх його заходах. Співробітники Центру подбали про переклад українською мовою матеріалів музеїв багатьох міст, а безкоштовним відвідуванням польських музеїв скористалися більше 40 тисяч українців. Міжнародні наукові організації відкриті до співпраці, готові до обміну передовими технологіями – такими були головні меседжі доповідачів.

Ростислав Карандєєв зупинився на тому, що воєнний стан не повинен зупинити роботу музеїв. На часі зміна форм комунікації зі споживачами музейної інформації, створення електронної відеопродукції на основі сучасних цифрових технологій, встановлення тісних контактів з провідними музеями світу для використання їхнього досвіду та адаптації в українських умовах, а питання музейної педагогіки зробити наріжним каменем дистанційної роботи.

У контексті загальної теми круглого столу актуальні проблеми порушувалися й короленківцями. Зокрема доцентка Лариса Шаповал розкрила потенціал музейних експозицій як джерела навчального контенту у вивченні музеєзнавчих дисциплін у закладах вищої освіти. Доцентка Тамара Жалій присвятила свій виступ темі виховного потенціалу музейних кімнат Полтавського національного педагогічного університету в системі патріотичного виховання, що одночасно було й популяризацією історії ПНПУ.

У ІУ секції» Проблема збереження пам’яток культури в умовах воєнних дій: етично-педагогічні аспекти» професорка Людмила Бабенко на прикладі Полтавщини розповіла про форми співпраці закладів вищої освіти та органів влади у справі збереження пам’яток історії та культури. Продовжив тему відомої культової пам’ятки другої половини ХУІІ ст. Спаської церкви у Полтаві доцент Олексій Гура. У роботі Міжнародного круглого столу також взяли участь наукові співробітники Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського, який є базовою установою проведення навчальних та виробничих практик студентів спеціальності 032 Історія та археологія першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівнів вищої освіти, працівники позашкільних освітніх закладів, з якими університет має угоди про співпрацю.

 Підбиваючи підсумки круглого столу, академік Станіслав Довгий наголосив, що основні ідеї виступів доповідачів, оприлюднений досвід організації музейно-педагогічної діяльності переконує у тому, що музеї всіх рівнів є важливим сегментом освітньо-наукової та культурно-просвітницької сфер. А Ростислав Карандєєв повідомив, що на найближчому засіданні комітету ВРУ з питань культури та інформаційної політики запланована до обговорення  низка питань, порушених учасниками круглого столу.