Завершилася навчальна пропедевтична релігієзнавча практика магістрантів факультету
Нещодавно закінчилася навчальна пропедевтична релігієзнавча практика магістрантів денного відділення факультету історії та географії (група Р-56), яка проходила з 1.02 до 3.03.2021 року. Для цьогорічних магістрантів-релігієзнавців — це перша практика за фахом у навчальному процесі. Керівниками практики були викладачі кафедри всесвітньої історії та методики викладання історії ПНПУ імені В.Г.Короленка – доц. Вільховий Ю.В. та доц. Лахно О.П.
Релігія є складним соціально-духовним творенням, феноменом культурно-історичного розвитку людства. Від найдавніших часів до сьогодення вона існує як форма суспільної свідомості, певний вид духовно-практичного освоєння світу, раціонального та ірраціонального мислення і пізнання людського буття. Навчальна пропедевтична релігієзнавча практика проводиться на І курсі підготовки магістрів за спеціальністю 031 Релігієзнавство факультету історії та географії ПНПУ імені В.Г.Короленка у ІІ семестрі згідно з навчальним планом.
Навчальна пропедевтична релігієзнавча практика покликана допомогти магістрантам-релігієзнавцям більш детально засвоїти суспільні характеристики релігійного феномену. Магістранти під час практики мали змогу ознайомитися зі змістом діяльності різних конфесій м. Полтави. Це включало вивчення змісту конкретного віровчення, культової практики, місіонерської діяльності, взаємодії із державними та громадськими інституціями, а також із соціальними характеристиками середовища вірян. Наскрізними принципами, якими керувалися магістранти під час проходження практики були: релігійна толерантність, неупередженість, конфесійний плюралізм, історизм та об’єктивізм. Особливо важливим є те, що під час польового етапу магістранти мали змогу отримувати інформацію безпосередньо від носіїв певної релігії (вірян, священників, служителів культу).
Під час проведення практики магістранти відвідували офісні, побутові і культові приміщення (храми, молитовні будинки, мечеть), християнських конфесій (Православної Церкви України, Української Православної Церкви, Римо-Католицької Церкви, Всеукраїнського Обʼєднання Євангельських Християн-Баптистів, Української Церкви Християн Віри Євангельської-пʼятидесятників) і мусульман (Духовне управління мусульман України). Під час роботи особливу увагу звертали на зміст віровчення, культову практику, обрядову сферу, історію конфесії, сучасний стан розвитку, зв’язки із державою, закордонними структурами, суспільством в цілому.
Вагомим додатком до плану практики стала активна участь магістрантів у роботі Всеукраїнського наукового онлайн-семінару «Релігія в особах», конференції якого проходять під егідою Української Асоціації Релігієзнавців (до якої входять і полтавські науковці — викладачі факультету історії та географії ПНПУ імені В.Г.Короленка, а також православної недільної школи).
Знання, здобуті магістрантами під час навчальної пропедевтичної релігієзнавчої практики, надзвичайно важливі для майбутнього фаху, адже вони не лише поглиблюють розуміння характеру суспільно-історичних процесів і явищ, але і формують певну культуру і толерантність у ставленні до сучасних соціальних реалій. Зважаючи на ступінь релігійності громадян експерти-релігієзнавці просто зобов’язані мати певний необхідний рівень релігієзнавчої культури і знань, оскільки українське суспільство складається із віруючих різних конфесій.
