Наукові та суспільні рефлексії Голодомору
Наприкінці листопада в Україні і світі щороку відбуваються численні заходи з ушанування пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 рр. Ця трагедія українського народу набула численних інтерпретацій, політичного забарвлення й міжнародного резонансу, тоді як передовсім вона потребує продовження серйозних наукових студій істориків, демографів, соціальних психологів. Саме про таку відповідальність у відтворенні історичних подій початку 1930-х років, їх деміфологізації, а також про сучасні підходи у формуванні знань про Голодомор та інші геноциди, вчинені на території України в добу новітньої історії, йшлося на VІ Всеукраїнському методичному семінарі «Нова українська школа: навчання / знання про Голодомор та інші геноциди», який відбувся 23 – 24 листопада 2020 р. в режимі онлайн. У його роботі взяли участь викладачі кафедри історії України проф. Людмила Бабенко, доценти Лариса Шаповал, Олексій Гура, Тамара Жалій, Олена Бороденко.
Організаторами заходу стали Міністерство освіти і науки України, академічні установи – Інститут історії України та Інститут демографії та соціальних досліджень (м. Київ), а також Науково-освітній консорціум вивчення Голодомору (HREC) при Канадському інституті українських студій Альбертського університету і Український науково-дослідний та освітній центр вивчення Голодомору (HREC in Ukraine). Модераторами, доповідачами й експертами виступили провідні вчені, відомі своїми дослідженнями з цієї проблематики: Людмила Гриневич, Геннадій Єфіменко, Богдан Клід (Канада), Валентина Курилів (Канада) та ін.
Л. Гриневич у своїй доповіді, яка викликала достатньо гостру дискусію, порушила низку важливих питань у сфері політики пам’яті в Україні, назвала «провальною» ситуацію з визнанням Голодомору 1932–1933 рр. геноцидом у світі (лише 17 країн), запропонувала наукову гіпотезу про переважне споживання українського хліба всередині внутрішньосоюзного споживчого ринку, яка потребує обґрунтування і статистичних даних. Саме на це звернула увагу Л. Бабенко у виступі в ході дискусії. Великий інтерес науковців і освітян викликали доповіді науковців-демографів Олександра Гладуна та Наталії Левчук, які говорили про демографічні наслідки Голодомору, запропонувавши низку переконливих аргументів про штучний характер Голодомору. Н. Левчук озвучила доведену документально кількість загиблих від голоду жителів радянської України – 3 942,5 млн. осіб. Найбільш постраждалими областями України були Харківська, до якої тоді адміністративно належала Полтавщина, і Київська. Доповідачі порадили всім освітянам звертатися до матеріалів сайту Інституту демографії, які постійно оновлюються.
Другий день роботи семінару був не менш насиченим і цікавим. Відбулася фахова дискусія з питань сучасних підходів до викладання студентам і школярам історії геноцидів та масових народовбивств, підсумків моніторингу змісту підручників. Найближчими днями викладачі кафедри історії України – учасники семінару проведуть наукові і просвітницькі заходи для студентів ПНПУ імені В.Г. Короленка, які вивчають історичні дисципліни.
