18 травня 2025 року в Україні відзначається «День пам’яті жертв політичних репресій» : кафедра історії України інформує

Трагічна історія ХХ століття залишила в пам’яті українців численні злочини радянської тоталітарної системи.  Щороку, третьої неділі травня, в Україні вшановують пам’ять мільйонів загублених життів, знищених радянським тоталітарним режимом. Пам’ятна дата встановлена Указом Президента від 21 травня 2007 року з метою вшанування пам’яті жертв політичних репресій комуністичного режиму. Для дослідження глибинних причин масових репресій проти власного народу величезний внесок зробила історична наука. В Інституті історії України НАН України функціонує відділ історії державного терору радянської доби.  На цій темі спеціалізуються відомі українські історики Олег Бажан, Сергій Білокінь, Богдан Біляшівський,    Валерій Васильєв, Андрій Жив’юк,  Сергій Кокін, Станіслав Кульчицький, Роман Подкур, Олександр Рубльов,        Юрій Шаповал. Серед них і полтавські історики Олександр Єрмак, Віктор Ревегук, Олександр Білоусько, Олексій Нестуля, Людмила Бабенко, Тарас Пустовіт та ін.

Відновленню історичної правди сприяло виконання державної програми «Реабілітовані історією», затвердженої в 1992 році.  За її положеннями в областях України видані багатотомні науково-довідкові видання, в тому числі й у Полтавській області вийшло 5 томів. На 15 травня у Державному архіві Полтавської області запланована презентація 6-го тому видання «Реабілітовані історією. Полтавська область».

По всіх областях України розкидані місця масових розстрілів і поховань жертв радянських політичних репресій. Неподалік Полтави розташоване урочище Триби, де встановлений пам’ятний знак жертвам репресій на місці поховань. Та найвідомішим місцем памяті є захоронення у Биківнянському лісі під Києвом. З 2017 року до пам’ятної дати Національний історико-меморіальний заповідник  “Биківнянські могили” за підтримки Українського інституту національної пам’яті публікує серії інтернет-банерів з конкретними іменами і стислими життєвими історіями людей, похованих у Биківні, на так званій “таємній спецділянці НКВС УРСР”. За різними даними, тут у 1937-1941 роках було захоронено від 20 до 100 тисяч безневинно розстріляних жертв комуністичного терору.  Кілька років сюди практично щоночі звозили тіла жертв НКВС, замордованих у кількох київських катівнях. Серед них – письменники Михайль Семенко, Майк Йогансен, Вероніка Черняхівська, художники Михайло Бойчук, Микола Касперович, академіки Федір Козубовський, Петро Супруненко, митрополит УАПЦ Василь Липківський та десятки тисяч інших безневинних жертв.

Піком масових репресій став «Великий терор» 1937 – 1938 рр., старт якому дав оперативний наказ НКВД СРСР № 00447. Масові репресивні операції у 1937–1938 роках, за задумом Йосипа Сталіна, мали завершити двадцятилітню боротьбу з «соціально-ворожими елементами», упокорити населення шляхом масового терору, утвердити авторитарний стиль керівництва та здійснити «кадрову революцію». За період «Великого терору» на території УРСР було засуджено 198918 осіб, з яких близько двох третин – до розстрілу. Решту було відправлено до в`язниць та виправно-трудових таборів (інші заходи покарання охоплювали менше 1 %, звільнено було тільки 0,3 %).

Найкривавіша ніч у Києві – 19 травня 1938 року,  коли у в’язницях НКВД було розстріляно 563 людини. Розстріли, як правило, проводилися на подвір’ях в’язниць, у підвалах НКВД або безпосередньо перед похованням. Спочатку для масових поховань відводилися спецділянки цвинтарів. У пік репресій з метою приховати масштаби злочину енкаведисти змінили цю практику. У фруктових садах, парках, приміських лісах викопувались траншеї для поховань, часто трупи засипалися негашеним вапном.

27 жовтня – 4 листопада 1937 року в урочищі Сандармох поблизу міста Медвеж’єгорськ у Карелії з нагоди наближення 20-річчя Жовтневої революції було розстріляно 1111 осіб, з них 287 українців та осіб, долі яких пов’язані з Україною.

Злочини системи проти людяності засуджені в законах України про декомунізацію. З 2019 року почала працювати Національна комісія з реабілітації, яка є спеціальним постійно діючим органом при Українському інституті національної пам’яті. Комісія надає статус реабілітованих особам, постраждалим від політичних репресій комуністичного та тоталітарного режимів Україні.

Галузевий державний архів Українського інституту національної пам’яті відкрив Консультаційний центр з пошуку інформації про репресованих, де допоможуть знайти відомості про репресованих у 1917-1991 роках, підкажуть як правильно подати запити до архівів.  Телефони Центру:  (067) 298-18-18 або (044) 298-12-12, також можна надіслати листа на електронну пошту poshuk@hdauinp.org.ua , написати повідомлення фейсбук-сторінці архіву: https://www.facebook.com/hdauinp   

або через сайт: http://hdauinp.org.ua

Відповідно до Закону України «Про доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років» громадяни України, іноземці та особи без громадянства можуть безкоштовно переглядати та копіювати власним фотоапаратом всі документи, що пов’язані з комуністичним тоталітарним режимом.

Корисні ресурси:

http://www.territoryterror.org.ua/  – сайт Меморіального музею тоталітарних режимів «Територія Терору»

www.reabit.org.ua  – головна редакційна колегія науково-документальної серії книг «Реабілітовані історією»

http://memorial.kiev.ua  – Українське добровільне культурно-просвітницьке правозахисне благодійне товариство «Меморіал» імені Василя Стуса.

http://ua.bykivnya.org  – Національний історико-меморіальний заповідник «Биківнянські могили».