Здобувачі освіти – історики презентували студентський проєкт «Крим: історія через віки»
Напередодні завершення навчального семестру та календарного 2024 року студенти-історики ІІІ курсу спеціальностей 032 Історія та археологія та 014.03 Середня освіта (Історія) презентували студентам, викладачам, науковцям громадсько-науковий проєкт «Крим: історія через віки». Бабак Аліна (ІА-33), Лисенко Ілля (ІА-33), Луценко Іван (ІА-33), Войналович Олександра (ІА-33), Тарасенко Дарина (ІО-32) у розрізі вивчення навчальних дисциплін: вибіркової «Демократія: від теорії до практики» (викладач Анастасія Момот) та професійної підготовки «Пам’яткознавство та пам’яткоохоронна діяльність» (професорка Людмила Бабенко), опановуючи метод проєктів, розробили цікаву форму привернення суспільної уваги до історії та історико-культурної спадщини анексованого Криму.
Як зазначали доповідачі, своїм проєктом вони хотіли передусім вкотре нагадати, що «Крим – це Україна». Студенти наголосили, що мали на меті привернути увагу соціально активної молодіжної спільноти до проблеми збереження культурно-історичної спадщини України, народів, які є корінним населенням Криму, та збереження їхньої ідентичності. Для популяризації в громадському просторі теми окупованого Криму студенти – ініціатори проєкту створили Інстаграм-сторінку https://www.instagram.com/crimea.history?igsh=cTU4YWkwYjFteGow
На цій платформі студенти провели опитування, яке стосувалося обізнаності молоді з культурно-історичною спадщиною Криму, фактами злочинів російських окупантів щодо пам’яток історії та культури, в тому числі античного Херсонесу на території Севастополя, який занесений до світової спадщини ЮНЕСКО. Знищуючи справжню історію Херсонеса, росіяни нав’язують пропагандистський наратив про «колиску російського православ’я». Результати, на жаль, показали вкрай низьку обізнаність із цими питаннями учасників опитування. Тож студенти поділилися планами про те, як вони планують розгорнути надалі інформаційну та просвітницьку діяльність.
На презентацію проєкту було запрошено в дистанційному форматі стейкголдерів освітньої програми «Історія та археологія» першого (бакалаврського) та другого (магістерського) рівня докторку історичних наук, професорку Руслану Маньковську, яка є розробником наукової теми Інституту історії України НАН України «Нерухомі пам’ятки України під час російсько-української війни (2022–2023 рр.)», кандидатів історичних наук, старших наукових співробітників Інституту історії України Національної академії наук України Олега Бажана та Романа Подкура. Зокрема Олег Бажан, який упродовж тривалого часу досліджує історію кримсько-татарського народу, зауважив, що студентський інтерес до історії Криму та створення проєкту збігся з відзначенням у 2024 р. 80-ї річниці трагедії – депортації народів Криму в 1944 р. сталінським режимом.
Дослідник поділився науковим здобутком, що побачив світ у 2024 р., книгою «Хроніка кримськотатарського національного руху», у якій відтворено маловідомі факти про кримсько-татарський національний рух у другій половині 1940-х–1980-х рр..
Професорка Р. Маньковська високо оцінила ініціативу студентів, підкреслила, що суспільство справді потребує постійних рефлексій про анексію Криму та його повернення до складу України, навела вражаючу статистику зруйнованих та пограбованих рашистами пам’яток історії та культури. А відомий в Україні та за її межами дослідник історії політичних репресій радянської доби Роман Подкур поділився досвідом пошуку відповідних джерел, акцентував увагу на необхідності глибшого вивчення проблеми історичної інтегрованості Криму в українську історію, небезпеки рецидивів проявів тоталітаризму та авторитаризму, які несуть загрозу національній культурі та ідентичності.
Такі форми співпраці з науковцями Інституту історії України в рамках Угоди про співпрацю між ПНПУ та академічною установою стали системними та відіграють важливу роль у формуванні професійних компетентностей здобувачів освіти за спеціальністю 032 Історія та археологія.
