Оновлення освітньо-професійної програми «Історія та археологія» ІІ магістерського рівня вищої освіти

З метою забезпечення якості освіти та підготовки до нового навчального року робоча група з розробки освітньо-професійної програми В9 Історія та археологія ІІ магістерського рівня вищої освіти Полтавського національного педагогічного університету імені В.Г. Короленка впродовж травня 2025 р. провела ряд засідань та зустрічей із стейкголдерами, магістрантами для обговорення освітньо-професійної програми. Процес коригування існуючої програми  необхідний для підготовки фахівців дозволяє забезпечити актуальність та конкурентоспроможність освітнього процесу, підвищуючи його відповідність потребам сучасного суспільства.

Гарант освітньої програми кандидатка історичних наук, доцентка Оксана Коваленко запропонувала проблемний підхід в формуванні обов’язкових професійних компонент, які було б доцільно представити у п’яти навчальних дисциплінах з методології історичної науки, археології, історії України, всесвітньої історії та сучасності, в яких на поглибленому рівні розкриватимуться основні проблеми, напрямки, актуальні питання, без виокремлення окремих аспектів історії певних територій чи хронологічних періодів. Проблемний підхід у вивченні історії на магістерському рівні є доцільним, оскільки сприяє формуванню аналітичного мислення, розвитку дослідницьких навичок і здатності критично осмислювати історичні події. Він орієнтує студентів не лише на засвоєння фактів, а й на пошук причинно-наслідкових зв’язків, аналіз суперечливих джерел та аргументоване представлення власної позиції. Такий підхід мотивує через практичне застосування знань, розвиває дискусійну культуру і відкриває можливості для міждисциплінарного аналізу, що є необхідним для глибокого розуміння археологічних джерел та історичних процесів. У підсумку, проблемне навчання формує не просто фахівця, а дослідника, здатного до самостійного наукового пошуку та критичної оцінки історичної дійсності.

Завідувач кафедри історії України, доктор історичних наук, професор Роман Сітарчук у межах обговорення вдосконалення змісту освітньої програми запропоновав її оптимізувати з метою забезпечення більшої універсалізації. Такий підхід дозволяє адаптувати програму до ширшого спектра освітніх потреб і професійних запитів, сприяючи формуванню гнучких компетентностей, затребуваних у різних галузях. Особливу увагу також запропоновано приділити інтеграції вимог щодо вивчення принципів сталого розвитку, що відповідає актуальним міжнародним освітнім стандартам та сприяє формуванню відповідального, соціально свідомого і історично обґрунтованого мислення здобувачів освіти.

Заслужений працівник культури України, заступник директора Державного архіву Полтавської області, голова Полтавського міського осередку Всеукраїнського товариства «Просвіта» ім. Т. Г. Шевченка Тарас Пустовіт, член робочої групи від роботодавців відзначив, що здобувачі освіти, які проходять практику в нашому архіві, активно залучаються до різноманітних дослідницьких завдань, що дає їм змогу поглибити свої теоретичні знання та розвинути практичні навички. Вони мають можливість працювати з архівними матеріалами, аналізувати джерела, брати участь у створенні електронних архівних баз даних, забезпечуючи оцифрування документів та їх збереження у цифровому форматі. Крім того, вони мають можливість вивчати методи та принципи архівної справи, ознайомлюватися з актуальними стандартами в області збереження документів, які вивчають на теоретичних курсах. Ми завжди раді співпраці з здобувачами освіти і готові надати їм можливість для більш глибокого занурення у архівну справу, зокрема для виконання індивідуальних наукових проектів – кваліфікаційних магістерських робіт.

В свою чергу, на зустрічі із гарантом, кандидат історичних наук, старший науковий співробітник ДП НДЦ «Охоронна археологічна служба України», заступник голови правління ВГО Спілка археологів України Юрій Пуголовок надав пропозиції щодо змістового навантаження дисципліни Актуальні проблеми археології України, а саме розширення блоку пов’язаного із законодавчою сферою та охороною пам’яток, а також включення археологічних досліджень в практичний блок, за вибором здобувачів освіти.

Магістрант групи ІА-52, член робочої групи Михайло Савченко запропонував збільшити практику на з дослідження та популяризації культурно-історичної спадщини, задля реалізації можливостей здобувачів освіти здійснювати свої дослідження, які відповідають темі магістерської роботи та більш широкої їх презентації для зацікавлених сторін.

Заступник декана факультету Історії та географії Анастасія Момот зауважила, що згідно Стандарту вищої освіти 2021 р., атестація здобувачів освіти другого магістерського рівня передбачена лише у вигляді публічного захисту кваліфікаційних робіт. Доцентка кафедри історії України, кандидатка історичних наук Тамара Жалій запропонувала перенести навчальну дисципліну Методика викладання історії у закладах вищої освіти на 2 семестр, з метою уникнення розриву між теоретичною та практичною підготовкою, яка реалізується в 3 семестрі.

Пропозиції будуть враховані для оновлення чинної освітньої програми, яка використовується для підготовки фахівців у навчальних закладах, з метою її адаптації до змін ринку праці, впровадження новітніх технологій та врахування актуальних вимог і тенденцій.