Круглий стіл «Іван Стешенко на тлі епохи: кінець ХІХ – початок ХХ ст.»
02 грудня 2024 у Полтаві відбувся круглий стіл «Іван Стешенко на тлі епохи: кінець ХІХ – початок ХХ ст.». Ця важлива для історії нашого краю подія присвячена 150-річчю від дня народження видатного земляка – літератора, політичного і державного діяча періоду Української революції 1917–1921 рр. Івана Стешенка. Його роль в організації нової української школи, значення літературної спадщини ще потребують свого дослідження, тож круглий стіл став одним з перших кроків на цьому шляху.
Науковий захід був організований спільними зусиллями низки закладів вищої освіти та наукових інституцій під егідою Національної спілки краєзнавців України та Полтавської міської ради на базі Полтавського університету економіки і торгівлі. Серед співорганізаторів – Полтавський національний педагогічний університет імені В. Г. Короленка. До оргкомітету увійшли ректорка Марина Гриньова, докторки історичних наук Людмила Бабенко та Ірина Петренко, доцентка кафедри української літератури Віра Мелешко.
До організації та проведення круглого столу долучилися дослідник життя і творчості діяча Григорій Титатренко, представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар, заступник директора Полтавського державного архіву тарас Пустовіт, директор Полтавського краєзнавчого музею імені Василя Кричевського Олександр Супруненко.
Після відкриття засідання круглого столу та оприлюднення головних концептуальних підходів щодо обг7оворення оцінки ролі Івана Стешенка в новітній історії України й Полтавщини та літературному процесі кінця ХІХ- початку ХХ ст. головуючий заступник голови оргкомітету, ректор ПУЕТ професор Олексій Нестуля надав слово доктору історичних наук, члену-кореспонденту НАНУ, заступнику директора Інституту історії України НАНУ, голові Національної спілки краєзнавців України Олександру Реєнту. Його доповідь «Від Романових до Путіна: криваве розлучення України російською імперією» мала методологічний характер і стосувалася стану історичної науки в контексті сучасних викликів. Загалом програма круглого столу актуалізувала всебічне висвітлення історичного періоду, на який припала діяльність Івана Стешенка, його внесок у становлення національно-визвольного руху початку ХХ століття.
Відповідну тематичну спрямованість мали виступи викладачів кафедри історії України: доцентки Тамари Жалій «Роль особистості в історії України: Іван Стешенко (теоретичний та методичний аспект)», професорки Людмили Бабенко «Політика українських урядів у галузі релігії і церкви періоду революції 1917–1921 рр», професора Романа Сітарчука «Протестантські громади на Полтавщині початку ХХ ст.», доцентки Оксани Коваленко «Залишки цехової організації ремесла в містах Полтавської губернії в ХІХ ст.», доцентки Лариси Шаповал»Народний побут Полтавщини початку ХХ століття в дослідженнях науковців ІМФЕ імені М.Т. Рильського», проф. Ірини Петренко «Життєвий і творчий шлях українського музичного митця Дмитра Балацького (1901–1981)» та інших учасників. Доцентка Віра Мелешко розкрила тему «Іван Стешенко – літературний критик (на матеріалі праць про Івана Котляревського)». Зазначені теми не лише розкривають епоху та події буремної доби, в яку жив Іван Стешенко, але й органічно входять у змістові модулі навчальних дисциплін, які вивчають здобувачі освіти факультету історії та географії зі спеціальностей 032 Історія та археологія, 014.03 Середня освіта (Історія та громадянська освіта), 031 Релігієзнавство. Поглиблення теоретичних знань сприяє виробленню фахових дослідницьких компетентностей студентів, формуванню їх національної ідентичності.
На засіданні круглого столу також обговорювалися питання меморіалізації постаті Івана Стешенка, на формах якого акцентував увагу представник Українського інституту національної пам’яті Олег Пустовгар. Також він нагадав, що в Полтаві ім’я І. Стешенка увічнено в назві вулиці, виготовленні інформаційної дошки.
Краєзнавець та автор книги про Івана Стешенка Григорій Титаренко запропонував передати до бібліотеки ПНПУ значний архів, зібраний ним у процесі дослідження, створити фонд, що міг би використовуватися здобувачами освіти та здобувачами наукового ступеня. Ректорка Марина Гриньова запропонувала створити на факультеті української філології та журналістики меморіальну аудиторію, присвячену пам’яті відомого полтавця. Цікавою та плідною зробили подальшу роботу виступи відомих науковців – дослідників творчості й діяльності І. Стешенка Юрія Телячого, Юрія Коваліва, Алли Диби, Галини Александрової. Підведення підсумків роботи круглого столу засвідчило обрання раціонального формату обговорення, визначення конкретних напрямків роботи на перспективу.
