Співпраця викладачів кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання з Національним університетом “Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського”
16 жовтня 2024 р. завідувач, професор кафедри всесвітньої історії, релігієзнавства та методик їх викладання Петренко Ірина Миколаївна взяла участь у дистанційному режимі (Google Meet) у черговому методологічному семінарі, який відбувся на запрошення кафедри історії Національного університету «Київський політехнічний інститут імені І. Сікорського». Тема доповіді: «Життєвий і науковий шлях історикині Наталії Мірза-Авакянц (1888-1940?)».
У виступі було представлено життєвий та науковий шлях української історикині, представниці наукової школи академіка Д.І. Багалія, педагога, методиста, професора Полтавського, Харківського й Донецького (м.Луганськ) інститутів народної освіти, завідувачки кафедри історії України Київського університету, однієї із засновників Полтавського товариства дослідження та охорони пам’яток старовини й мистецтва, дійсного члена Харківської науково-дослідної кафедри історії української культури академіка Д.І. Багалія Наталії Юстівни Дворянської (у шлюбі – Мірза-Авакянц).
На початку доповіді І.М. Петренко зауважила, що Наталія Мірза-Авакянц залишила багату наукову спадщину, без якої неможливо уявити українську історіографію 1920-1930-х рр., але, на жаль, її постать й досі залишається маловідомою. Доповідачка акцентувала увагу на тому, що Наталія Юстівна потрапила у маховик сталінських репресій кінця 1930-х років, її було звинувачено в участі у контрреволюційній націоналістично-терористичній організації, й сьогодні до кінця не встановлена дата її страти. Базуючись на архівних документах, епістолярній спадщині, Ірина Миколаївна розповіла про шляхетне походження Наталії Юстівни, її дитячі й студентські роки, кар’єрне зростання, непросте особисте життя, тернистий науковий шлях, трагічну смерть. Проаналізувавши науковий доробок Наталії Мірза-Авакянц, вона підкреслила, що її роботи не втратили актуальності й сьогодні, а деякі – навіть випередили свій час за глибиною опрацювання джерел, теоретичним осмисленням, узагальненням фактів, використанням різних підходів, особливо щодо дискусійних проблем в історії України. Зокрема, була відзначена праця «Історія України в зв’язку з історією Західної Європи», в якій дослідниця однією із перших у вітчизняній історіографії вписала історію України у західноєвропейський контекст, проаналізувала процес інтегрування України в Європу, насамперед через Польщу і Чехію.
Після доповіді відбулась продуктивна дискусія, в якій взяли участь не лише викладачі та аспіранти кафедри історії, а й члени родини Наталії Мірза-Авакянц.
