МЕДВЕДЄВ Артем Олексійович
«ГЕСС»
(8 серпня 1991 р. – 18 серпня 2022 р.)
Роки навчання:
2008 – 2010 рр. (денна форма навчання)
Народився в місті Полтава.
У 2008 році закінчив школу №9. Артем займався плаванням і футболом, був ультрасом «Ворскли». Працював у Полтаві та Києві, виховував доньку. З початком повномасштабної війни став членом 112 бригади Добровольчого формування територіальної громади м. Київ «Свобода», у складі якої виконував бойові завдання по обороні міста і передмістя (Бровари, Оболонь, Обухів, пізніше м. Ірпінь та інші населені пункти).
На початку літа 2022 року перевівся до батальйону спецпризначення «Стугна». Після навчань у складі ДРГ виконував бойові операції у Харківській, Херсонській та Миколаївській областях. З липня 2022 року був направлений до в/ч А1619 на посаду гранатометника 59-ої окремої мотопіхотної бригади імені Якова Гандзюка.
Загинув 18 серпня 2022 року поблизу села Максимівка Миколаївської області, виконуючи завдання у складі ДРГ батальйону «Стугна». Віддати шану й поховати Героя змогли лише 18 листопада 2022 року.
3 квітня 2024 року на фасаді Полтавської загальноосвітньої школи №9 відкрили меморіальну дошку, присвячену загиблому Герою.
Зі спогадів одногрупників і однокурсників:
«… я не знаю, який Артем був поза навчальною групою. Однозначно він був сміливий і мав лідерські якості. Не боявся вступати у конфлікт із людьми, якщо вони образили когось із його знайомих, чи дівчат із групи … Артем був розумною людиною і якби мав інтерес до історії, розумів для чого потрібно навчатися, він був би відмінним студентом і хорошим вчителем. … А ось футболом Артем цікавився щиро. Під час гри проявлялися його сильні якості: впевненість, інтелект, вміння оцінити ситуацію на полі. Артем ходив на фанатський сектор «Ворскли» і був частиною ультрас. Знаю, що в університеті Артем почав зустрічатися із дівчиною. У них народилася донька. …. Я здивувався, як змінився Артем коли говорив про свою доньку. Колишній хуліган сильно переживав за її здоров’я і вкладав всі свої сили, щоби донечка виросла здоровою. Артем був її захисником. Останній раз я говорив з Артемом у 2014, чи 2015 році, коли він звернувся про певну допомогу. А роки три тому, побачив його на стадіоні під час важливої гри «Ворскли». Артем мене тоді не помітив, оскільки я працював фотографом поблизу поля, а він стояв на трибуні. Після його загибелі звернувся до брата Артема і дружини брата. Коли я писав статтю про Артема, вони мені розповіли про останні роки його життя».
Микола Лисогор, одногрупник
«Із перших днів знайомства він проявив себе як дружелюбна і активна людина. Обожнював спорт, особливо футбол, був активним уболівальником місцевого клубу «Ворскла». Артем запам’ятався як надійний друг, що завжди був готовий прийти на допомогу. З першого дня початку війни у 2022 році пішов добровольцем захищати Україну. Героїчно загинув на війні 18.08.2022, боронячи нашу країну та йшовши в наступ зі своїм батальйоном «Стугна» на Миколаївщині. Він був справжнім патріотом нашої країни, дуже гарним батьком та поклав своє життя за Україну та перемогу. У нього залишилася 10-річна донька».
Сергій Срібний, одногрупник
Джерела:
Смерть поруч. Колишні цивільні знищують танки та літаки – річниця батальйону «Стугна». Військове телебачення України. URL : https://www.youtube.com/watch?v=lNsu3gMlc-8 (12.13)
У Полтаві відкрили меморіальні дошки загиблим Героям Артему Медведєву та Олексію Крижанівському.URL : https://www.rada-poltava.gov.ua/news/22383/
У Полтаві попрощалися з ультрас «Ворскли» Артемом Медведєвим, який звільняв Південь України. URL : https://topnews.pl.ua/society/2022/11/18/196968.html
