МАТВІЙЧУК Юліан Олександрович
(14 червня 1989 р. – 20 травня 2023 р.)
Випускник 2014 року
Роки навчання:
2009 – 2014 рр. – Історія та правознавство
Народився в м. Полтава.
Був активним учасником Революції гідності. У 2014 – 2015 роках боронив незалежність України на російсько-українській війні. Двічі обирався депутатом Полтавської міської ради, очолював Полтавський міський осередок ВО «Свобода». Був одним зі співзасновників громадської організації «SavePoltava». Вдруге став на захист України зі зброєю у руках у перший день повномасштабного вторгнення росіян. Служив у складі 116-ї окремої бригади територіальної оборони.
15 травня 2023 року дістав тяжке поранення у бою під Георгіївкою, що на Донеччині, а 20 травня помер у Дніпровській обласній клінічній лікарні імені І. І. Мечникова.
В одному з дописів у соцмережі Юліан писав: «ПНПУ зробив з мене ту людину, якою я є зараз. Саме тут я вирішив перейти на українську, тут укоренилася моя політична свідомість. Саме завдяки викладачам ми зрозуміли, що історію можна не лише вчити, а і створювати її. Звідси я відправився з побратимами на барикади Революції, а згодом і на фронт. Дякую моєму рідному університету за знання, мудрість та правильну ідеологію».
Нагороди:
- Відзнака Національної гвардії України – нагрудний знак «За доблесну службу» (16 червня 2015 року).
- Відзнака УПЦ Київського патріархату від Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета – Медаль «За жертовність і любов до України» (07 травня 1916 року)
- Відзнака Полтавської обласної ради – Нагрудний знак «За вірність народу України» ІІ ступеня від 13 березня 2017 року
- Відзнака ГО «Всеукраїнська спілка ветеранів АТО «Легіон Свободи» – Відзнака «Комбатант «Легіону Свободи» від 16 лютого 2019 року
- Відзнака Полтавської обласної ради – Нагрудний знак «За вірність народу України» І ступеня від 22 серпня 2022 року
- Відзнака командира 79 окремої десантно-штурмової бригади – Нагрудний знак «В єднанні сила» від 11 травня 2023 року.
- Рішенням Полтавської міської ради 8-го скликання надано звання «Почесний громадянин м. Полтава» від 6 липня 2023 року (посмертно).
- Указом Президента України від 30 червня 2023 року нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. (посмертно).
- Пам’ятний знак у Холодному Яру (відкрили 01 жовтня 2023 року)
- Нагороджений медаллю ПЦУ «Хрест Свободи» за жертовне служіння задля збереження Божого дару свободи та незалежності (листопад 2023 року)
Зі спогадів одногрупників і однокурсників, друзів:
«Наш Прометей
Юліан завжди яскраво вирізнявся. Такий зрілий, дорослий та ерудований. Він запалив нас, зелених підлітків, ідеєю патріотизму, показував як правильно, а як ні, хоч ми це зрозуміли значно пізніше за нього. Ще з першого курсу наше дружнє об’єднання мало назву «Орден XIII». Серед нашого оточення літали дуже правильні ідеї, багато історичних розмов і бесід про майбутнє, і все це було з направлення Юліана.
Дуже смішна історія у нас трапилася, коли ми до пізньої ночі перебували на пікніку, автобуси з того населеного пункту вже не ходили, і щоб скоротити шлях до близької зупинки треба було пройти неглибокою річкою трішки. Юліан весь цей час ніс на собі пакет з усім нашим сміттям. Він трішки збився зі шляху, відійшов вбік і потрапив в дуже глибоке місце в річці, але так і випливав звідти із сміттєвим пакетом над головою)
Чи багато з вас відвідували Личаківська кладовище? А хто це робив в зворотньому напрямку, починаючи з кінця? Юліку було не прийнятно, що ми піддавали сумнівам його пізнання і він дуже обурливо довгий час нам казав: «Я – карта! Я – карта!»
Під час етнографічної практики в Білорусь всі так боялися, що у нас будуть неприємності через Юліка і він влаштує там мітинг на площі)))
Юлік – це справжня студентська дружба, це співи під гітару, це години в парку із салом з цибулею, це велика кількість ідей і пригод, це корковий шолом і мачете, куплений в магазині, і прогулянка з ними містом, Юлік це смішний вожатий, і дуже смішний археолог)
Юлік – це такі гарні малюнки в кожному нашому зошиті. Юлік – це дати свою квартиру під вечірку після першої сесії. Юлік – це наша студентська душа…»
Ірина Запека, Сергій Мошенко, одногрупники
«Про Юліана маю більше спогадів, хоч він на кілька курсів молодший. Вперше з ним зустрілися у 2010 році, коли їхній курс був на археологічній практиці у Лютенці. Тоді ще зовсім юні Юліан і Саша Коба копали разом з нами фундамент старої церкви. Тоді він справив враження спокійного, відповідального, врівноваженого, з чіткими проукраїнськими поглядами хлопця. Після університету не раз перетиналися на мітингах та протестах Революції Гідності, як зараз пам’ятаю, як Юліан вказував мені який бік вулиці біля ОДА перекривати для руху. У Юліана кілька років тому замовляв прапор УПА для свого тестя, ветерана АТО. Його мама шила такі прапори, тоді він не взяв гроші за роботу, сказавши, що це на знак подяки за службу тестя. Той прапор й досі висить на стіні у вітальні тата дружини і тепер має особливе значення. Завжди віталися з Юліаном, коли бачилися у місті. Сумно, велика втрата для міста і рідних».
Олег Ночовний. випускник факультету 2009 року
«Ти був мені як один із менших братів, як вірний Свободівець, побратим по зброї, та ти мені був Другом.
Ти дійсно міг змінити на краще Полтаву, Україну!
Дякую, що ти з’явився в моєму житті, що ми крокували разом, планували, сміялися і плакали.
Ти був дійсно чудовою людиною, своєю відкритістю ти магнітив людей до себе».
Анатолій Ханко, друг, побратим (з мережі Фейсбук)
«Ти був дієвим ідеалістом. Не просто мрійником.
Таких мало у цьому світі. І саме на таких він і тримається.
Сьогодні, цей світ похитнувся. Під ногами і у головах тисяч людей, які мали честь тебе знати…
Я точно не пам’ятаю коли і як ми познайомились. Це був злам перших курсів нашого рідного істфаку.
Саме ти затягнув мене у «правий двіж» і був моїм наставником у ньому.
Ти вчив мене писати промови. Ти вчив мене раніше невідомій історії України, ти вчив мене як знаходити серед людей ідеалістів як ми …
Я згадую наші перші вибори разом. Найпамʼятніша виборча кампанія. Це був 2011 рік. Ти був кандидатом у депутати в одну з районних рад Полтави. Більшість тоді сміялася з нас. Дієвих ідеалістів. Вони не вірили, що ми чогось варті і що ми щось зможемо.
Я пам’ятаю переддні революції Гідності, коли ми, вітаючись з чиновниками чи «друзями» по боротьбі, гордо говорили «Слава Україні!». У відповідь – «Доброго дня» і зневажлива міміка. Вони не вірили в наш ідеалізм. Думали, що це все тільки фасад.
Я пам’ятаю Майдан, який переміг за рахунок таких дієвих ідеалістів як ти!
Майдан, на якому ми з тобою, пліч-о-пліч боролися з першого дня і до перемоги.
Потім було випробування депутатством. Багато хто пророчив, що ми, дієві ідеалісти «зкурвимось», продамось за гроші та посади. Вони цього не побачили…
Тоді дієвий ідеаліст вже повністю розправив крила і шалено змінював все навколо себе на краще…
Гортаючи наші спільні фото, за хвилини я згадав сотні акцій, вишколів, походів, лекцій, бійок з беркутами, знесених ідолів комунізму, вечорів українського кіно, партій в деберц…
Всі ці історії, назавжди залишаться в моїй пам’яті. Історії про дієвого ідеаліста, чудового друга, сина, прекрасного батька та чоловіка, який зробив так багато хорошого і ще більше хорошого міг зробити. ….
Мав за честь називати тебе другом».
Микола Біляєв, друг, випускник факультету (з мережі Фейсбук)
Джерела:
Задорожний І., Ткаченко К. Пам’яті Юліана Матвійчука. Полтавська думка. 2023. 1 червня. С. 6.
Зозуля К. Петиція щодо перейменування парку у Полтаві на честь воїна Юліана Матвійчука набрала необхідні голоси. URL : https://suspilne.media/486121-peticia-sodo-perejmenuvanna-parku-u-poltavi-na-cest-voina-uliana-matvijcuka-nabrala-neobhidni-golosi/
Зозуля К. Юліана Матвійчука із Полтави посмертно нагородили орденом «За мужність». URL : https://suspilne.media/524913-uliana-matvijcuka-iz-poltavi-posmertno-nagorodili-ordenom-za-muznist/
Коли повертаєшся з АТО, треба «переключати клапан» – боєць Юліан Матвійчук. Радіо Свобода. Україна. URL : https://www.youtube.com/watch?v=CoHvMvy9Qrg
Матвійчук Юліан Олександрович. Депутат Полтавської міської ради. URL : https://poltava.to/dossier/162/
Пам’яті молодшого сержанта, аеророзвідника Юліана Матвійчука. URL : https://www.ukrinform.ua/rubric-ato/3742913-pamati-molodsogo-serzanta-aerorozvidnika-uliana-matvijcuka.html
Полтавці можуть віддячити полеглому Юліану Матвійчуку за захист, підписавши петицію. URL : https://poltavawave.com.ua/p/poltavtsi-mozhut-viddiachiti-poleglomu-iulianu-matviichuku-za-zakhist-pidpisavshi-petitsiiu-832945
Похорон Юліана Матвійчука. Свободівець, який став легендою. URL : https://www.youtube.com/watch?v=j2yBKkmu8rE
«Прожив велике і чудове життя»: спогади про Юліана Матвійчука, з яким попрощалися у Полтаві. URL : https://suspilne.media/484756-proziv-velike-i-cudove-zitta-spogadi-pro-uliana-matvijcuka-z-akim-poprosalisa-u-poltavi/
«Прожив велике і чудове життя»: спогади про Юліана Матвійчука, з яким попрощалися у Полтаві. URL : https://www.youtube.com/watch?v=EYj0f4JPhPw
У Холодному Яру відкрили пам’ятник на честь полтавця Юліана Матвійчука. URL : https://poltavawave.com.ua/p/u-kholodnomu-iaru-vidkrili-pamiatnik-na-chest-poltavtsia-iuliana-matviichuka-840903
Чорна Г. «І розплинуся у Тобі, i житиму вічно, Свята Україно…» Мама Юліана Матвійчука Людмила ділиться спогадами про сина…Тижневик ВО «Свобода». 5 листопада 2023 р. URL : https://m.facebook.com/groups/1445063945716175/permalink/3589933457895869/
Чорна Г. Лілія Матвійчук: «Втрата Юліана – це втрата для всієї України» Тижневик ВО «Свобода». 3 жовтня 2023 р. URL : https://m.facebook.com/groups/1445063945716175/permalink/3568414800047735/
Ярошенко Г. «Таку людину можна зустріти тільки раз у житті». Історія загиблого героя з Полтави Юліана Матвійчука. URL : https://umoloda.kyiv.ua/number/3867/188/177318/
