КОНОВОД Юрій Миколайович «Учитель»
(9 серпня 1964 р. – 23 квітня 2019 р.)
Випускник 1989 року
Роки навчання: 1985 – 1989 рр. – Історія та суспільствознавство

Народився в місті Сєвєродонецьк Луганської області. З дитинства мешкав у селі Ланна Карлівського району Полтавської області.

Під час проходження строкової служби добровільно виявив бажання служити в Афганістані. У 1984 році демобілізувався, а в 1989 закінчив історичний факультет Полтавського педінституту, після чого переїхав до Зачепилівки, де працював учителем історії України та всесвітньої історії. Коли у 2014 році розпочалася військова агресії проти України, добровольцем став на захист держави. 29 серпня 2016 року розпочав службу за контрактом — у 53-й механізованій бригаді на посаді водій-електрик розвідувального взводу. У жовтні 2018 року контракт закінчився. Знову повернувся вже у складі «Айдару», до якого прийшов 15 березня 2019 року. Учасник антитерористичної операції та Операції об’єднаних сил на Сході України.

Загинув 23 квітня 2019 року від кулі снайпера поблизу смт Південне на Донеччині.

Нагороди:

Указом Президента України від 21 січня 2020 року «За особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України» Юрій Коновод нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).

Зі спогадів одногрупників і однокурсників:

«Яким був за характером Юра Коновод?

Перше, що приходить на думку – щирим і доброзичливим. Коли згадую про нього, уявляю його усміхненим. У нього на лиці завжди була посмішка. Не можу уявити Юру без неї. Він був оптимістом і великим життєлюбом, добрим товаришем, а ще – затятим футболістом. Напрочуд простий у спілкуванні. Фраза «його всі любили», саме про Юру Коновода. Хоча, на жаль, ми не так часто спілкувались після завершення університету, у мене, як мабуть і в кожного з нас, принаймні тих, хто тісніше спілкувався з ним у студентські часи, склалися дуже теплі, товариські стосунки. Для мене він залишається дуже світлою людиною, яка трапилась у моєму житті, і я щиро тішуся, що так сталося. Тому коли чую – «воїни світла», в моїй уяві спливає образ саме Юри Коновода».

Юрій Волошин,одногрупник

«Він пройшов страшну війну в Афганістані і з перших днів пішов воювати за Україну ….З Юрчиком, саме так я називала його в студентські роки, спілкувалася зовсім недавно. Завжди повторював, що тут не страшно, Афган — ото пекло. Просила щоб пригинався… Він сміявся. Новина про його смерть просто вибила землю з-під ніг. Ми не віримо, що нашого Юрчика з нами немає. Світла пам’ять».

Ірина Скальська, однокурсниця

Джерела:

Коновод Юрій Миколайович («Учитель»). URL : https://memorybook.org.ua/14/konovod.htm