БІЛОУСЬКО ОЛЕКСАНДР АНДРІЙОВИЧ

Народився 01.03.1951 р., хут. Білоуськи, Козельщинського району Полтавської області в сім’ї спеціалістів сільського господарства Білоуська Андрія Кузьмича (03.04.1923–23.04.2013) та Білоусько (уродж. Корольової) Надії Василівни (24.04.1927–29.03.1980). Рід по батьківській лінії веде початок від козака Кременчуцької сотні Чигиринського полку Матвія Білоуська, вписаного у Реєстр Війська Запорозького 1649; родовий хутір Білоуськи знесений у 1950-х.

Закінчив Солоницьку середню школу Козельщинського району (1968, срібна медаль), історичний факультет Полтавського державного педагогічного інституту (нині національний педагогічний університет) ім. В. Г. Короленка (1972, диплом з відзнакою) за фахом вчитель історії та суспільствознавства. Водночас самотужки опанував техніку малюнку і живопису, вивчив історію мистецтва, кілька іноземних мов.

• 

• 

• 

• 

Трудову діяльність розпочав учителем історії Новомаячківської 8-річної школи Цюрупинського району Херсонської області (1972–1973). У 1973–1974 служив у Збройних силах СРСР (Південна Група військ, Угорська Народна Республіка, сержант, відмінник бойової і політичної підготовки).

Після демобілізації працював учителем історії та суспільствознавства Бреусівської середньої школи Козельщинського району (1974), Головачанської середньої школи Полтавського району (1975). З 1975 до 2002 – учитель історії, суспільствознавства та правознавства Полтавської середньої школи (нині загальноосвітня школа І–ІІІ ст.) № 7 ім. Т. Г. Шевченка, учитель вищої кваліфікаційної категорії, учитель-методист. Водночас за сумісництвом 1995–1997 – методист Полтавського міського методичного кабінету, 1996–2002 – учитель історії Полтавської приватної школи «Чарівний світ». Постійний учасник і дипломант обласних ярмарків педагогічних технологій «Творчі сходинки освітян Полтавщини».

Демонструючи високий рівень наукового та педагогічного мислення, постійно висував і втілював на практиці актуальні фахові ідеї, які мали всеукраїнський і міжнародний резонанс. Серед них – авторські проекти «Україна від найдавніших часів до кінця ХХ століття: Євразійський цивілізаційний контекст. Карти, таблиці, ілюстрації»,  «Історія рідного краю з найдавніших часів до кінця ХХ століття», «Україна: Природа. Традиції. Культура» та ін.

У 2002–2003 – завідувач науково-методичним відділом Полтавського обласного комунального підприємства інформаційних технологій «Освітаінфоком» (м. Полтава). У 2003–2007 – головний редактор видавництва «Оріяна» (м. Полтава). За цей час під його керівництвом і за безпосередньої участі в Полтавській області створено унікальний навчально-методичний комплекс, який включає  серію підручників «Історія Полтавщини» для 6–11 класів загальноосвітньої школи, 33-томний «Іменний звід Історії Полтавщини», комплекти кольорових репродукцій «Ілюстрована історія Полтавщини», методичні посібники для вчителів. Маючи в розпорядженні такий комплекс, Полтавська область забезпечила собі пріоритет щодо новітніх технологій впровадження курсу краєзнавства в навчальних закладах.

З 2007 – керівник (з 2011 – директор) Науково-редакційного підрозділу-Центру по дослідженню історії Полтавщини Полтавської облдержадміністрації (з 2011 – Полтавської обласної ради).

За ці роки розробив і втілив у життя низку масштабних науково-дослідних, навчально-методичних і презентаційних видавничих проектів, зокрема, «Полтавщина: Природа. Традиції. Культура», «Реабілітовані історією. Полтавська область», «Національна книга пам’яті жертв Голодомору 1932–1933 років. Полтавська область», «Герої землі Полтавської», «Державотворці Полтавщини», «Митці Полтавщини»,  «Скарби землі Полтавської», «Тарас Шевченко і Полтавщина», «Полтавщина. Пам’ять віків», «Чорнобиль-30. Книга слави і пам’яті. Полтавська область», «Полтавщина. Шлях до незалежності. 1985–1991», «Українська революція. 1917–1921. Полтавський вимір»,  «Друга світова війна. 1939–1945. Полтавський вимір».

Автор ідеї, керівник проекту, головний редактор 12-томної «ПОЛТАВІКИ: Полтавської Енциклопедії» (побачили світ – т. 12: «Релігія і церква», т. 9, кн. 1–2: «Образотворче і декоративне мистецтво»; т. 6, кн. 1–3: «Наука і освіта»»). Написав для видання сотні статей.

Автор та співавтор понад 2000 наукових публікацій з проблем освіти, історії та культури, у т. ч. 6 монографій, 9 вузівських та шкільних підручників, 28 посібників. Створив музеї (розробив концепцію та виконав художнє оформлення): Тараса Шевченка, Історії школи  ( Полтавська  СШ № 7 ім. Т. Г. Шевченка, м. Полтава),  кабінети: Історії України, Народознавства (Полтавський державний педагогічний університет ім. В. Г. Короленка). Автор понад 100 живописних полотен, монументальних панно, акварелей і малюнків.

Неодноразовий переможець і лауреат обласного конкурсу «Краща книга Полтавщини» в номінаціях «Краще історико-краєзнавче видання», «Краще навчальне видання та підручники», «Культура і мистецтво», практично щорічний володар Гран-прі конкурсу.

Творчий і організаційний досвід поєднував з участю в академічних, громадських і професійних товариствах, з активною науковою, методичною і громадською діяльністю:

-член Національної спілки краєзнавців України;

-член Національної спілки художників України;

-делегат Всеукраїнських з’їздів працівників освіти;

-делегат  з’їздів і пленумів Національної спілки краєзнавців України;

-делегат республіканських зльотів переможців походу «Дорогами слави»;

-член конкурсних та постійних комісій МОН України, АПН України, Ради Європи;

-член  ради гуманітарного розвитку при голові Полтавської облдержадміністрації;

-член колегії Головного управління інформаційної та внутрішньої політики Полтавської облдержадміністрації / Департаменту інформаційної діяльності та зв’язків з громадськістю;

-член експертної ради з випуску соціально значущих книг авторів області при Полтавській облдержадміністрації;

-член консультативної ради з питань охорони культурної спадщини при управлінні культури Полтавської облдержадміністрації;  

-член комісії з питань найменування та перейменування елементів міського середовища та інфраструктури, увічнення пам’яті осіб та подій при Полтавському міськвиконкомі;

-член фахового журі всеукраїнської, обласної, міської олімпіад юних істориків та правознавців;

-член фахового журі всеукраїнського, обласного, міського конкурсів «Учитель року» в номінаціях «Історія» та «Правознавство»;

-член правління Полтавського обласного осередку всеукраїнської громадської організації «Асоціація лідерів освіти»;

-член правління і відповідальний секретар Полтавської обласної організації Національної спілки краєзнавців;

-голова ДЕК на історичному факультеті Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка;

-член редакційної колегії журналу «Постметодика» (м. Полтава);

-лектор Полтавського обласного інституту післядипломної освіти педагогічних працівників.

• 

• 

Учасник і доповідач понад 100 міжнародних і регіональних наукових і науково-практичних  конференцій, круглих столів, нарад, семінарів, презентацій.

Нагороджений орденами  Трудової Слави 3 ст. (1986), «За заслуги» 3 ст. (2008), церковним орденом св. Кирила і Мефодія (2011), 2 медалями (1994, 2008), 2 Грамотами Міністерства освіти України (1997, 2000), Почесною Грамотою Верховної Ради України (2011), кількома Почесними Грамотами Полтавської обласної державної адміністрації та Полтавської обласної ради, понад 60 відзнаками, грамотами і дипломами всесоюзного, республіканського, обласного, міського, районного рівнів (1973–2020).

Лауреат премії НСКУ ім. Д. Яворницького (2012), премій ім. І. Котляревського (2008, 2014), ім. прп. Паїсія Величковського (2012), ім. М. Ярошенка (2013), ім. С. Величка (2017).

Пр.: 2152, у т. ч. 83 книги; 2000 статей у «Полтавіці. Полтавській енциклопедії»; 69 статей у періодичних і продовжуваних виданнях, збірниках.

Літ. (про О. Білоуська): 126 назв.

Див.: Олександр Білоусько: до 70‑річчя від дня народження: бібліографічний покажчик / Укладачі: М. А. Федорова, Г. А. Дідусенко. – Полтава: АСМІ, 2021. – (Серія «Видатні краєзнавці Полтавщини». – Вип. 5).

***